Повернутись до головної сторінки фанфіку: ж о в т е н ь

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

            Ліг чоловік на траву – і перетворився на жовтень: згадав все-все, що пам’ятав і так.

            І всі дерева в солідарність з ним перетворилися на жовті, блакитне небо своїм хмаркам подарувала трохи прохолодних злив,

            але сказало поки притримати.

            Лежить чоловік на траві, і зі звуком каштанів падають спогади в його голові.

            Він тепер ненадовго жовтень – ніщо так не близько до вічності, як це «ненадовго»: це знають всі, визнають, правда, одиниці.

            Весь світ для нього виглядає, як блокнот, де кожен гарний вид, холодний подих вітру, чаруючі пейзажі, кохання,

            запахи, природа – скоріш нотатка, ніж щось справжнє.

            Хоча чи є щось більш справжнє, ніж нотатка у блокноті жовтня?

            Чоловік все лежав на траві – перетворений в жовтень, і читав нову осінь.

            Йому здається, що встане у повен зріст – і буде вище всіх дерев, зможе торкатися їх тепер жовтих кучерів, і вони, від одного дотику,

            будуть скидати їх вниз.

            То чи від сором’язливості (хоча вони лишаються геть голі!), чи від простого переляку, хто б знав.

            Того він лежав і лежав на траві: не наважувався навіть сісти. Люди минали повз нього, наче дні, люди не бачили жовтень.

            Але він їх бачив, лежачи на траві, дивлячись в небо: так, люди відображаються в ньому, наче в дзеркалі.

            Якби ж вони могли лягти на траву так само

            подивитись на себе в лазурне дзеркало

            стати жовтнями.

    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики: Позитивне