Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. доцвітає тьмаво бузок
от і осінь вже прийшла
ніколи
спідниця з реп'яхами
ліг чоловік на траву
огні некликаних факелів
великі, тихі, лагідні таємниці
сьоме жовтня, субота, центральний вокзал
жовтий дім
розвісила тугу на вежах
чудові казки
дід приїхав із села
загублені квіти
гнівно брови зламалися
жовтневі жандарми
чи не бував крім музи хтось іще там
вибрик
кругла порнографічна фотографія
всі підвладні потокові часу
вогні, що дрижать в канделябрах
ізольованість
ніч сьогодні прозора і ніжна
двері скриплять, не одкриваючись
по той бік ніжності
в устах зорі тростина флейти
печена картопля
пливуть зірки, як риби
дивись на глек і повторюй за мною
2022. the oracle said wander
the tradition
that unwanted animal
all delighted people
seven devils
everything matters
become the beast
goodbye
blood in a water
uninvited
advice
dynasties
runaway
children never lie
initials
lake
secret history
sleeper
end credits
how villains are made
willow
drowning
the old man
wolves of the revolution
i should have known
fruits
savages
dining table
village
there was fire in the yard
chase
2021. в'язка тиша
останні троянди
спогади
швидкоплинне почуття
ароматичне масло
морська хвиля
нікому відгородити від порожнечі
гортензії і клематіси
подих
візерунок тіней та відблисків
гостре листя
страшний сон
вересневе повітря
темне каміння
каліграфічний почерк
малюнки вугіллям
ранковий чай
чорнота
плетений браслет
половинка персика
зловісний морок
підстрижена огорожа
чорничний пиріг
єнот на горищі
тераса в глибині осені
густі сутінки
ключ у замку
холодне світло
павутиння
трансформація
тінь
2018. тріпотіло листя осіннє
в павутинці блискіт сонця промінців
аромат перестиглих яблук
дивний звук пролунав десь позаду
вітер і падолист
останній фонтан на алеї парку
кав'ярня на околиці
ловець снів
гарбузове поле
ранок потонув у воронячому крику
останні квіти осені
вечір, дощ і світ ліхтаря
Десь в глибині осіннього лісу є затишна невелика тераса при старому будинку, її давно ніхто не замітав, пил з брудом сором’язливо
вкрило сухе листя, щоб не бачив це ніхто.
І якось сумно навіть: соромиться стара тераса при будинку в глибині осіннього лісу, не хоче, щоб бачили її такою,
а ніхто навіть не дивиться.
Не з гілок дерев, не з глибини лісу, ніхто не дивиться з неба, не сидить на хмаринках, не літає на коптерах та вертолітах,
ніби у всьому світі, в цілому всесвіті, всі очі водночас опинились заплющені.
Там залишився стіл і стільці, на столі навіть якась скатертина, можливо, під нею лишилась чиста поверхня, найчистіша з усієї тераси.
Стільці не щадили дощі, які у цьому вересні видались дуже рясними, і не щадила їх спека у серпні, та особливо у липні.
А взагалі тільки самій осені відомо, скільки ця тераса при старому будинку в ще більш старому лісі в такому порожньому стані.
Чогось не виникає сумнівів, що вона стала такою саме колись восени.
Взагалі це гарне місце: тут пахне справжнім лісом, великі дерева захищають від всього у цьому світі, окрім осені.
Це гарне безпечне місце, яке пахне корою дубів та голками ялівця, це місце, яке встелене листям ясена, листям бука,
в траві ховаються навіть сухі квіти липи.
Це місце, де ніколи не знайдуть нікого, тут можна заховатись хоч назавжди та навіть довше. Головне з найближчими.
А скільки їх буде то питання відкрите.
Це місце, де ніколи не знайдуть нікого, але в тому і пастка: це місце ніхто і не може знайти, щоб там проводити час.
Отак і стоять на терасі в глибині ніби самої осені старі стільці, накритий скатертиною стіл, все вкрите сухим листям, і навіть вітер його не ганяє.
І все тут чекає на якусь дружню бесіду, щоб пили чай та смажили шашлик, щоб сиділи і дивились в глибину лісу, вдень чи вночі,
все тут бажає, щоб нарешті почав лунати голос життя.
І все тут чекає, доки прийдуть в гості до них Леся Українка, Франко, Стус і Сковорода.
Чи хоча б хтось з нас.