Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. доцвітає тьмаво бузок
от і осінь вже прийшла
ніколи
спідниця з реп'яхами
ліг чоловік на траву
огні некликаних факелів
великі, тихі, лагідні таємниці
сьоме жовтня, субота, центральний вокзал
жовтий дім
розвісила тугу на вежах
чудові казки
дід приїхав із села
загублені квіти
гнівно брови зламалися
жовтневі жандарми
чи не бував крім музи хтось іще там
вибрик
кругла порнографічна фотографія
всі підвладні потокові часу
вогні, що дрижать в канделябрах
ізольованість
ніч сьогодні прозора і ніжна
двері скриплять, не одкриваючись
по той бік ніжності
в устах зорі тростина флейти
печена картопля
пливуть зірки, як риби
дивись на глек і повторюй за мною
2022. the oracle said wander
the tradition
that unwanted animal
all delighted people
seven devils
everything matters
become the beast
goodbye
blood in a water
uninvited
advice
dynasties
runaway
children never lie
initials
lake
secret history
sleeper
end credits
how villains are made
willow
drowning
the old man
wolves of the revolution
i should have known
fruits
savages
dining table
village
there was fire in the yard
chase
2021. в'язка тиша
останні троянди
спогади
швидкоплинне почуття
ароматичне масло
морська хвиля
нікому відгородити від порожнечі
гортензії і клематіси
подих
візерунок тіней та відблисків
гостре листя
страшний сон
вересневе повітря
темне каміння
каліграфічний почерк
малюнки вугіллям
ранковий чай
чорнота
плетений браслет
половинка персика
зловісний морок
підстрижена огорожа
чорничний пиріг
єнот на горищі
тераса в глибині осені
густі сутінки
ключ у замку
холодне світло
павутиння
трансформація
тінь
2018. тріпотіло листя осіннє
в павутинці блискіт сонця промінців
аромат перестиглих яблук
дивний звук пролунав десь позаду
вітер і падолист
останній фонтан на алеї парку
кав'ярня на околиці
ловець снів
гарбузове поле
ранок потонув у воронячому крику
останні квіти осені
вечір, дощ і світ ліхтаря
Є щось неймовірно чуттєве і справжнє в питаннях, якими просто підтримуєш бесіду, щоб вона продовжувалась і продовжувалась,
жила і жила.
«Тобі подобаються сирні кульки?», «хто тобі подобався в школі?», «якого розміру в тебе каблучки?»…
І падає листя так тихо, падає листя і кожен наступний листочок падає тихіше від попереднього.
Птахи збирають валізи для відбуття на південь, а ми навпаки, ховаємо валізи у чи на шафи, виносимо їх в гараж або на балкон.
Білочки шукають останні горішки і в лапках несуть їх у схованки; з ними ми схожі, ми теж в наших лапках-долонях тримаємо горішки,
задумливо крутимо,
якщо звісно трапиться.
Є щось неймовірно чуттєве і справжнє в питаннях, які ставиш для того, щоб не згасла розпочата бесіда, вони раптом стають надважливим,
якимось інтимними.
«Якого кольору має бути холодильник?», «скільки молока має бути у каві?», «в тебе в саду ростуть гортензії чи клематіси?»…
Мені було важко зізнатись їй, насправді, що ні, я ніколи не вирощував у себе в саду ані гортензії, ані, тим паче, клематіси.
Для мене, моєї землі, себто землі в моєму саду, це екзотичні рослини. Можливо, я навіть їх ніколи не бачив, не впевнений.
Вона була вражена, навіть в цьому пориві торкнулась моєї руки (швидко прибрала пальці, засоромившись), і сказала:
«пішли я тобі покажу? Це мої улюблені квіти. Хочеш знати, як вони виглядають?».
Звісно я хотів, я звісно хотів, зізнатись –
в той момент я більше всього на світі хотів знати, які в неї улюблені квіти та як вони виглядають.
Осінні прогулянки зазвичай ведуть до саду, всі шляхи восени ведуть в сади. І в тих садах нічого вже не росте,
нічого, окрім кохання. Тільки воно здатне вирости в осінньому саду.
Є щось неймовірно чуттєве і справжнє в питаннях, якими просто підтримуєш бесіду, які ставиш тому, що не хочеш, ні в якому разі не хочеш,
щоб вона завершилась.
В ці моменти ти зазвичай питаєш найважливіше.