Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. доцвітає тьмаво бузок
от і осінь вже прийшла
ніколи
спідниця з реп'яхами
ліг чоловік на траву
огні некликаних факелів
великі, тихі, лагідні таємниці
сьоме жовтня, субота, центральний вокзал
жовтий дім
розвісила тугу на вежах
чудові казки
дід приїхав із села
загублені квіти
гнівно брови зламалися
жовтневі жандарми
чи не бував крім музи хтось іще там
вибрик
кругла порнографічна фотографія
всі підвладні потокові часу
вогні, що дрижать в канделябрах
ізольованість
ніч сьогодні прозора і ніжна
двері скриплять, не одкриваючись
по той бік ніжності
в устах зорі тростина флейти
печена картопля
пливуть зірки, як риби
дивись на глек і повторюй за мною
2022. the oracle said wander
the tradition
that unwanted animal
all delighted people
seven devils
everything matters
become the beast
goodbye
blood in a water
uninvited
advice
dynasties
runaway
children never lie
initials
lake
secret history
sleeper
end credits
how villains are made
willow
drowning
the old man
wolves of the revolution
i should have known
fruits
savages
dining table
village
there was fire in the yard
chase
2021. в'язка тиша
останні троянди
спогади
швидкоплинне почуття
ароматичне масло
морська хвиля
нікому відгородити від порожнечі
гортензії і клематіси
подих
візерунок тіней та відблисків
гостре листя
страшний сон
вересневе повітря
темне каміння
каліграфічний почерк
малюнки вугіллям
ранковий чай
чорнота
плетений браслет
половинка персика
зловісний морок
підстрижена огорожа
чорничний пиріг
єнот на горищі
тераса в глибині осені
густі сутінки
ключ у замку
холодне світло
павутиння
трансформація
тінь
2018. тріпотіло листя осіннє
в павутинці блискіт сонця промінців
аромат перестиглих яблук
дивний звук пролунав десь позаду
вітер і падолист
останній фонтан на алеї парку
кав'ярня на околиці
ловець снів
гарбузове поле
ранок потонув у воронячому крику
останні квіти осені
вечір, дощ і світ ліхтаря
А листя дерев під її вікнами гостре, мов лезо: я бачу як воно своїм жовтим кольором ріже повітря, ріже сам простір, і, можливо,
час,
тому що я пройшов повз, я швидко проходжу повз, а все одно, все одно бачу, бачу ці жовті леза листів,
жовті леза листів дерев біля твоїх вікон.
Штори нові, я не дивлюсь, але знаю: штори в тебе нові, та й підвіконня нове, те, що ставив сусід дядя Толя, зламалось.
Його зламав вітер, літо було дуже щедрим на міцні вітри, вони приходили вночі, вони не давали спати,
я знаю,
я знаю, від голосу вітру ти не спала, це я можу, та не ти.
В мене був такий сон: я бачив, як гнеться гілля з гострим листям, як ламається підвіконня, як вітер співає
незрозумілою мовою
незрозумілою мовою, яку розуміють лише уві сні,
і ти, ти не спиш, тому що не можеш спати, коли на вулиці вітер, такий сильний вітер.
Гостре листя, гостре листя тебе не захистить. Листя дерев під її вікнами гостре, мов лезо: ріже чужі руки, ріже повітря і кидає шмаття на тротуар, ріже простір,
ріже час
Чи то я повернувся у минуле, чи то воно чекає мене і в майбутньому, не зрозуміло, та я не засмучуюсь:
осінь на дворі, господи, як вона тільки не крутить людські шляхи, в які спіралі вона не заплітає стежки спогадів.
Всі лінії часу восени прикриті жовтим листям, яке падає і падає з дерев, всі лінії часу восени прикриті жовтим листям,
що гостре, немов лезо.