Повернутись до головної сторінки фанфіку: ж о в т е н ь

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

            Спекотна нині осінь в Юкатані, не те, що в нас на Закарпатті! Та як вони не поспішають до нас мерзнуть –

так само й ми не спішимо до них погрітись.

У кожного своя осінь і широка алея в парку, у кожного своє побачення на центральній площі, чи не так?

В Мериді ховаються двоє від спеки у найближчому кінотеатрі, бо за морозивом неймовірна черга, стояти її довго та нудно.

            Тож дівчина в легкій-легкій, як вітер, сукні, бере хлопця за руку й тягне у протилежний бік.

Його шкіра світліша, це особливо видно, коли рука у руці, але в неї долоня ніжніше, тож кожному своє.

            В кінотеатрі йде якийсь артхаусний фільм, називається «Wolves of the revolution», тільки на нього лишились квитки.

            Двоє в Мериді, штат Юкатан, ховаються від спеки у найближчому кінотеатрі та цілуються на першім ряду.

            Їм здається, що цієї осені сонце так довго гріє й дарує тепло тільки заради них, і вони безмежно вдячні за це, навіть якщо все не так.

            Спекотна нині осінь там, а в нас… Неначе виють якісь здурілі вовки в небі, порожня площа, спорожніла.

            І навіть сама Осінь сидить в квартирі за двома стінами: дивиться з іспанськими субтитрами артхаусне кіно.

            Сидить самотній Жовтень, думки ховає в тріщинки асфальту, аби вони травою навесні пробились.

    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики: Позитивне