Повернутись до головної сторінки фанфіку: ж о в т е н ь

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

            Ця ніч – наче вклеєний кадр у плівку цього жовтня, взятий звідкілясь з іншої стрічки рукастим кіномеханіком,

            по-чаклунські, по-чорному, вплетена в наш жовтень, чужорідна для нього, як і він чужорідний для неї.

            Взаємно чужорідні одне для одного.

 

            Ніч сьогодні прозора і ніжна – аж не втримати плед, який на плечі накинула, тихим вовняним водоспадом раптом спадає униз,

            ґанок чистий, наскільки то для нього можливо, хіба що биті шкарлупки горіха лишили сьогоднішні хуліганські ворони.

            Наш будинок холодніше й темніше за ніч.

 

            Виринаю до тебе із коридору, немов із якогось похмурого туману: незаконно пахне кострами, хтось ізнов пале листя,

            вогонь, здається, дивом не перекинувся на цю тонку, немов тюль, ніжну ніч, стаю між нею та шершавою стінкою.

            Не поранься, ніченько, обережно.

 

            Повертаю тобі твій плед, ти закуталась разом з шматочком, із кінокадром цієї, на жаль, не нашої ночі, бери, забирай із собою,

            вплетемо її в інший жовтень, тут головне – обіцянка, так, просто пообіцяй мені, що одного разу саме так буде, і все.

            Обіцянки, дані у жовтні, неодмінно виконуються.

 

            Пішли в дім, час гріти плечі, і, як ця ніч, врешті-решт вертатись у свої кінострічки. Ми знайдем дорогу, головне –

не забути шлях.      

    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики: Позитивне