Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. доцвітає тьмаво бузок
от і осінь вже прийшла
ніколи
спідниця з реп'яхами
ліг чоловік на траву
огні некликаних факелів
великі, тихі, лагідні таємниці
сьоме жовтня, субота, центральний вокзал
жовтий дім
розвісила тугу на вежах
чудові казки
дід приїхав із села
загублені квіти
гнівно брови зламалися
жовтневі жандарми
чи не бував крім музи хтось іще там
вибрик
кругла порнографічна фотографія
всі підвладні потокові часу
вогні, що дрижать в канделябрах
ізольованість
ніч сьогодні прозора і ніжна
двері скриплять, не одкриваючись
по той бік ніжності
в устах зорі тростина флейти
печена картопля
пливуть зірки, як риби
дивись на глек і повторюй за мною
2022. the oracle said wander
the tradition
that unwanted animal
all delighted people
seven devils
everything matters
become the beast
goodbye
blood in a water
uninvited
advice
dynasties
runaway
children never lie
initials
lake
secret history
sleeper
end credits
how villains are made
willow
drowning
the old man
wolves of the revolution
i should have known
fruits
savages
dining table
village
there was fire in the yard
chase
2021. в'язка тиша
останні троянди
спогади
швидкоплинне почуття
ароматичне масло
морська хвиля
нікому відгородити від порожнечі
гортензії і клематіси
подих
візерунок тіней та відблисків
гостре листя
страшний сон
вересневе повітря
темне каміння
каліграфічний почерк
малюнки вугіллям
ранковий чай
чорнота
плетений браслет
половинка персика
зловісний морок
підстрижена огорожа
чорничний пиріг
єнот на горищі
тераса в глибині осені
густі сутінки
ключ у замку
холодне світло
павутиння
трансформація
тінь
2018. тріпотіло листя осіннє
в павутинці блискіт сонця промінців
аромат перестиглих яблук
дивний звук пролунав десь позаду
вітер і падолист
останній фонтан на алеї парку
кав'ярня на околиці
ловець снів
гарбузове поле
ранок потонув у воронячому крику
останні квіти осені
вечір, дощ і світ ліхтаря
Небо виглядає зловісно: чи це на завтра нам чекати дощ, чи це вечір вже так знахабнів, що приходить не тоді, коли йому призначено,
а коли заманеться.
Зловісний морок торкається плечей та зап’ясть, і взагалі-то нічого страшного у дотиках, навіть незнайомих, немає, так,
але це інші дотики: вони відчуваються десь під одягом, десь під светрами та пальто, десь під сорочками й куртками.
В морока жіночі пальці з довгими нігтями: він шкрябає спину і шию, немов би ти для нього мале й дурне кошеня, немов би чекає,
що ти почнеш муркотіти чи своєю маленькою лапкою стукнеш його.
Не тремтиш, не тікаєш, просто тобі неприємно. Ти стоїш і в цьому зловісному мороку ніби танеш, дивишся на вимкнені ліхтарі,
їх тільки змінили, ну їх тільки змінили, мають же працювати як слід, але то вечір прийшов зарано, тому вони не готові.
Поряд з новими ліхтарями старий дерев’яний стовб, вечір прийшов так зненацька, що навіть худа ворона, в якої пір’я стирчить з грудей
не полетіла додому, а сидить на верхівці того стовба, клює його, і в тиші навколо цей звук так лунає, так лунає,
розлітається навкруги, а зловісний морок збирає його довгими пальцями та кладе в свою маленьку кишеню.
Ти все більше зазираєш йому в очі, його погляд тобі все ясніше і зрозуміліше, парадокс, до речі, хоч стало темніше, набагато темніше, ніж на початку,
та тобі щось все ясніше стає.
Лякає трішки, що ти починаєш розуміти цей зловісний морок з худим лицем та довгою шиєю, схованою під тонким шарфом, а не трішки лякає те,
що він, цей морок, починає розуміти тебе.
Восени він змінюється дуже сильно, його не впізнати: ще вчора ти його знаєш, ну, як вересневий морок, чи як літній, аж раптом в один день
як сьогодні
він з’являється іншим. Зловісним. І з новим манікюром.
Торкаючись тебе він хвалиться, він ніби хизується, ось, подивись, подивись, тобі подобається? А ще в нього нова гігієнічна помада.
Хочеш спробувати?
Він ловить звуки в кишеню, а коли їх не залишається – то починає збирати тишу. Так він добереться й до тебе.
Ворона вже поділась кудись,
скоро й ти опинишся в нього в кишені.
Стоїш, відчуваєш ці незнайомі дотики, які все більше і більше згадуєш, впізнаєш, долоні грієш одна об одну і думаєш тільки одне, думаєш тільки одне:
серденько, бийся, серденько, бийся
не припиняй звучати.