Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. доцвітає тьмаво бузок
от і осінь вже прийшла
ніколи
спідниця з реп'яхами
ліг чоловік на траву
огні некликаних факелів
великі, тихі, лагідні таємниці
сьоме жовтня, субота, центральний вокзал
жовтий дім
розвісила тугу на вежах
чудові казки
дід приїхав із села
загублені квіти
гнівно брови зламалися
жовтневі жандарми
чи не бував крім музи хтось іще там
вибрик
кругла порнографічна фотографія
всі підвладні потокові часу
вогні, що дрижать в канделябрах
ізольованість
ніч сьогодні прозора і ніжна
двері скриплять, не одкриваючись
по той бік ніжності
в устах зорі тростина флейти
печена картопля
пливуть зірки, як риби
дивись на глек і повторюй за мною
2022. the oracle said wander
the tradition
that unwanted animal
all delighted people
seven devils
everything matters
become the beast
goodbye
blood in a water
uninvited
advice
dynasties
runaway
children never lie
initials
lake
secret history
sleeper
end credits
how villains are made
willow
drowning
the old man
wolves of the revolution
i should have known
fruits
savages
dining table
village
there was fire in the yard
chase
2021. в'язка тиша
останні троянди
спогади
швидкоплинне почуття
ароматичне масло
морська хвиля
нікому відгородити від порожнечі
гортензії і клематіси
подих
візерунок тіней та відблисків
гостре листя
страшний сон
вересневе повітря
темне каміння
каліграфічний почерк
малюнки вугіллям
ранковий чай
чорнота
плетений браслет
половинка персика
зловісний морок
підстрижена огорожа
чорничний пиріг
єнот на горищі
тераса в глибині осені
густі сутінки
ключ у замку
холодне світло
павутиння
трансформація
тінь
2018. тріпотіло листя осіннє
в павутинці блискіт сонця промінців
аромат перестиглих яблук
дивний звук пролунав десь позаду
вітер і падолист
останній фонтан на алеї парку
кав'ярня на околиці
ловець снів
гарбузове поле
ранок потонув у воронячому крику
останні квіти осені
вечір, дощ і світ ліхтаря
Коли ми з тобою в останнє пекли пиріг з чорницею? Ти пам’ятаєш? Ось і в мене цей спогад щось випав із пам’яті.
Ми домовились не вживати слів «останній» (замість нього, особливо ти, вживаємо «крайній») та «забуття».
З останнім все ясно: більше такого не буде значить, а відсутність повторень це відсутність ритму, відсутність ритму майже дорівнює
відсутності життя.
Забуття майже теж саме: ми вживаємо «випав з пам’яті», тому що забуття це все, а що випало то можна віднайти, то можна підібрати.
Підбирати спогади це щось середнє між підбиранням чарівної мелодії та підбиранням ключів, які впустив на підлогу, коли поспішав на роботу.
Я гортаю книгу рецептів, так, ми їх записували, тому що «збережене» в Інстаграмі, чи, борони нас бог, збережене в Пікабу це повна дурня,
і хай би вона такою була, та це повна дурня ще й без романтики.
Тож я гортаю книгу рецептів, великий блокнот формату А4 на пружинці, в нього м’яка обкладинка, але навіть через рік вона виглядає нічого.
Всім би так себе зберігати, всім би так зберігати свою красу та себе; дуже дотепно і вдало б було порівняти зараз нас з цим блокнотом,
але ми ж так змінились за рік. І хто б нам сказав, в який бік.
Я гортаю книгу рецептів, так, ми їх записували, але ніяк не можу віднайти рецепт чорничного пирога. А він там був, просто сто відсотків.
Серйозний мінус блокнотів на пружинці – це те, що не залишається слідів, коли з нього виривають сторінку.
Якщо б хтось з нас, чи ти, чи я, спробували б вирвати аркуш із звичайного – точно лишили б сліди, так, пригадую, тому ми і придбали блокнот на пружинці.
Тому ми завжди їх беремо.
Коли ми
в останнє
готували пиріг із чорницею? Я кажу в останнє, так, я часто роблю таку помилку, хоч ми і домовились. Та ти ж мене одразу виправляєш. А зараз – мовчання.
Мене щось ніхто не виправив. Я продовжую пошуки зниклої сторінки, знову і знову гортаю блокнот.
Здається, якщо я знайду її
то знайду вас обох.