гарбузове поле

Там далеко, за містом, є велике гарбузове поле: там солодкий запах осені сплітається з не менш солодким ароматом гарбузів.

Сира земля – і дивовижно ясне нічне небо, так, саме там, ти можеш і сама побачити, переконатись.

Не знаю, чом такі ясні ночі саме там – над гарбузовим полем недалеко за містом.

Зірки там не такі сором’язливі у своєму сяйві. То що, поїхали зі мною? На гарбузове поле, до солодкого запаху осені.

Я давно не дивився на зірки, хоч осінь в цьому році і щедра на ясні ночі.

 

            Гарбузове поле – як мій старий знайомий, знаєш, але щось давно не бачились із ним, та це не значить, що ми більш не товаришуємо.

            Давно не бачились, та я готовий присягнути, наче тільки вчора відвідував його! Час – це найдивніша дивина з усіх.

            Я все ще, думаю, добре його знаю, пам’ятаю: я проведу тебе і покажу все, якщо погодишся, звісно, поїхати зі мною.

            Там темрява така, що її можна гризти, як цукерку, цукерку, що пахне паленим цукром та стиглими гарбузами.

            І як дивитися крізь неї – то все видно, хоч і виглядає воно не так, як вдень. Лишається незмінним запах сирої землі.

            Гарбузи, гарбузи, гарбузи – поїхали, загубимось у часі разом з цими гарбузами.

 

Я чесно зізнаюсь тобі: мені одному дуже страшно, тому й запрошую тебе з собою, бо більше й нікого.

Відверто кажучи – нікого не було останні кілька… Досить довго. Сміюсь: останні кілька досить довго.

Я розучився в небо підіймати очі, я розучився роздивлятися зірки і в очі зазирати їм: немов мені чогось соромно.

(ще б не було тобі соромно: ти програв своєму власному страху самотності, ти не можеш дивитись на зірки один).

На небі їх багато там: вони є одна в одної, і всі вони від мене так далеко, далеко-далеко, аж страшно.

Я наче з ними, розумієш, але вони – не зі мною.

 

То що, поїхали зі мною? Бо як дивлюся тобі в очі – так тепло, наче знов згадав, як правильно дивитись на зірки.

Так тепло в грудях – в холодні дні, в холодну осінь то відчувається, сама розумієш, набагато сильніше й яскравіше.

Я хочу там, на гарбузовім полі, дивитись на зірки

саме з тобою.

 

\розумний дуже хтось може сказати – та ти закохався, хлопче, це називається – закохався, і, чесно, я не буду сперечатись. Але поки ніхто не каже, щоб я із ним погодився\

 

            Загалом – пиши, як буде в тебе можливість (чи взагалі бажання) поїхати за місто, на гарбузове поле і разом подивитись на зірки.