Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. доцвітає тьмаво бузок
от і осінь вже прийшла
ніколи
спідниця з реп'яхами
ліг чоловік на траву
огні некликаних факелів
великі, тихі, лагідні таємниці
сьоме жовтня, субота, центральний вокзал
жовтий дім
розвісила тугу на вежах
чудові казки
дід приїхав із села
загублені квіти
гнівно брови зламалися
жовтневі жандарми
чи не бував крім музи хтось іще там
вибрик
кругла порнографічна фотографія
всі підвладні потокові часу
вогні, що дрижать в канделябрах
ізольованість
ніч сьогодні прозора і ніжна
двері скриплять, не одкриваючись
по той бік ніжності
в устах зорі тростина флейти
печена картопля
пливуть зірки, як риби
дивись на глек і повторюй за мною
2022. the oracle said wander
the tradition
that unwanted animal
all delighted people
seven devils
everything matters
become the beast
goodbye
blood in a water
uninvited
advice
dynasties
runaway
children never lie
initials
lake
secret history
sleeper
end credits
how villains are made
willow
drowning
the old man
wolves of the revolution
i should have known
fruits
savages
dining table
village
there was fire in the yard
chase
2021. в'язка тиша
останні троянди
спогади
швидкоплинне почуття
ароматичне масло
морська хвиля
нікому відгородити від порожнечі
гортензії і клематіси
подих
візерунок тіней та відблисків
гостре листя
страшний сон
вересневе повітря
темне каміння
каліграфічний почерк
малюнки вугіллям
ранковий чай
чорнота
плетений браслет
половинка персика
зловісний морок
підстрижена огорожа
чорничний пиріг
єнот на горищі
тераса в глибині осені
густі сутінки
ключ у замку
холодне світло
павутиння
трансформація
тінь
2018. тріпотіло листя осіннє
в павутинці блискіт сонця промінців
аромат перестиглих яблук
дивний звук пролунав десь позаду
вітер і падолист
останній фонтан на алеї парку
кав'ярня на околиці
ловець снів
гарбузове поле
ранок потонув у воронячому крику
останні квіти осені
вечір, дощ і світ ліхтаря
Жовтень загнано в тінь, він важко дихає, це навіть можна чути, він загубив туфлю, словом, жовтень закінчується.
Це, звісно, жорстоке правило, яке було вигадано незрозуміло ким і записано незрозуміло де, власне тому його іноді і порушують,
але виконати все одно треба.
Чи природа це вигадала? Аж смішно: жовтень, як і багато хто, відчуває безкінечну та невичерпну владу над природою та її вигадками,
дурнуватими і не дуже.
Жовтень загнано в тінь: він не любить Гелловін, він не святкує Самайн, він втомлюється, ось що він робить в ніч тридцять першого.
Він тікає від людей, в яких він бачить те, що він більше їм не потрібен: в них лишились фотографії айстр та хризантем, в них лишився, може,
гербарій листочків, вони насиділись в парках та навалялись в листі, вони цілувались у цих осінніх вінках, ходили їсти гарбузові мафіни та пироги.
Тепер вони чекають на чорну п’ятницю, на тиждень великих знижок на техніку, а хтось вже мріє про Новий рік та день народження
Ісуса Христа.
Жовтень загнано в тінь, люди йдуть повз і ведуть свої розмови, розповідають якісь жарти, які зрозумілі лише їм, а жовтню здається,
що це з нього сміються, що це в нього тицяють пальцем, типу, ось він, ось він, його загнано в тінь, ми впіймали його, як звіра.
Він так важно дихає, він дивиться на босу ногу, з якої злетіла туфля, і з такою люттю думає: смійтеся, смійтеся, я ще повернусь,
я ще обов’язково настану.
А люди не бояться. Люди і так це знають. Вони до жовтня ставляться легше, ніж сам жовтень до себе ставиться.
Жовтень все пам’ятає, жовтень пам’ятає всіх цих людей, на яких дивиться з тіні, пам’ятає все зло, що їм обіцяв,
але ніколи цього не зробить. Жовтню подобається роздавати обіцянки: саме вони змушують його повертатись і повертатись, і до того ж
немає нічого страшнішого від обіцянки.
Жовтень не любить Гелловін, жовтень не святкує Самайн, та як і всі, як і всі,
жовтень чекає на Новий рік.
Може хоч цього разу, як колись, як тисячі тисяч років тому
він зустріне його разом з красунею Осінню.