Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. доцвітає тьмаво бузок
от і осінь вже прийшла
ніколи
спідниця з реп'яхами
ліг чоловік на траву
огні некликаних факелів
великі, тихі, лагідні таємниці
сьоме жовтня, субота, центральний вокзал
жовтий дім
розвісила тугу на вежах
чудові казки
дід приїхав із села
загублені квіти
гнівно брови зламалися
жовтневі жандарми
чи не бував крім музи хтось іще там
вибрик
кругла порнографічна фотографія
всі підвладні потокові часу
вогні, що дрижать в канделябрах
ізольованість
ніч сьогодні прозора і ніжна
двері скриплять, не одкриваючись
по той бік ніжності
в устах зорі тростина флейти
печена картопля
пливуть зірки, як риби
дивись на глек і повторюй за мною
2022. the oracle said wander
the tradition
that unwanted animal
all delighted people
seven devils
everything matters
become the beast
goodbye
blood in a water
uninvited
advice
dynasties
runaway
children never lie
initials
lake
secret history
sleeper
end credits
how villains are made
willow
drowning
the old man
wolves of the revolution
i should have known
fruits
savages
dining table
village
there was fire in the yard
chase
2021. в'язка тиша
останні троянди
спогади
швидкоплинне почуття
ароматичне масло
морська хвиля
нікому відгородити від порожнечі
гортензії і клематіси
подих
візерунок тіней та відблисків
гостре листя
страшний сон
вересневе повітря
темне каміння
каліграфічний почерк
малюнки вугіллям
ранковий чай
чорнота
плетений браслет
половинка персика
зловісний морок
підстрижена огорожа
чорничний пиріг
єнот на горищі
тераса в глибині осені
густі сутінки
ключ у замку
холодне світло
павутиння
трансформація
тінь
2018. тріпотіло листя осіннє
в павутинці блискіт сонця промінців
аромат перестиглих яблук
дивний звук пролунав десь позаду
вітер і падолист
останній фонтан на алеї парку
кав'ярня на околиці
ловець снів
гарбузове поле
ранок потонув у воронячому крику
останні квіти осені
вечір, дощ і світ ліхтаря
І тонуть години у тиші, у тиші, що в’язка, немов карамель: проти їхньої волі уповільнюється їх біг, перетворюється на кроки.
Світло ввімкнено так, ніби хоче бути насправді вимкнутим, і вечір дивиться у вікна, але нічого не бачить, зовсім нічого.
Не сховатись під жодним з покривал, пледів чи ковдр: хіба що знімати зі стіни килим, він може покрити, він може сховати,
але треба перевіряти, а на це немає ані часу, ані бажань:
жовтень прийшов, жовтень прийшов, жовтень
прийшов
жовтень.
Не сховатись: тому що сховали все, що могли сховати, і що залишилось – то залишилось, то наше; не сховатись, тому що
вже пізно ховатись.
Навіть так, як в дитячих книжках та мультиках ховаються страуси: тільки голову кудись в пісок, тому що все одно, все одно
зустрінемось поглядами.
Світло вимкнуте так, ніби насправді хоче бути ввімкненим, та ніяке світло не зможе осяяти цю в’язку тишу, ніяка темрява не зможе її приховати.
Тиша в’язка, немов карамель, відчувають всі простирадла та подушки, стелі та стіни, кожна дощечка паркету і плитка у ванній: жовтень прийшов,
жовтень прийшов, жовтень прийшов, жовтень
прийшов.
Рука тягнеться, щоб взяти іншу в замок: головне в жовтні – подолати цю тишу, яка в’язка та пекуча, як свіжозварена карамель.
Вчора з дивану та з нижніх полиць шафи дістали чоботи замість босоніжок, кед та сланців: головне в жовтні це не послизнутись на в’язкій каші листя.
Рука тягнеться, щоб міцно-міцно стиснути іншу, але якось невпевнено стискає темне простирадло,
відчувається текстура матрацу під ним.
В’язка тиша стікає по стінам, капає на паркет: жовтень прийшов, жовтень прийшов, а хто ж тоді пішов?