Стрічка фанфіків

Коли ти вперше його зустрів — почався зорепад

— Вільям… — намагалася я розібрати абсолютно незнайомий мені почерк на папері, — Вільям Аллен, — по буквам прочитала я, нарешті розібравши цей каліграфічний почерк. — Хто це в біса такий?…

Після походу козаків Зубрику дістається креслення покращеного вулика, і він звісно береться за діло.

Крінжжовтень #1, «Будь-який крінжовий український мем»

Імперія захлинається у бідності, крові й смертях. Ти зараз бачиш гарні сукні, а я пекло рабської праці. Ти їси найкращі страви та п’єш найрідкісніші вина, коли я йду по мертвим селам від безхліб’я. Ти спиш у м’якому та теплому ліжку, поки солдати вмирають на холодній землі.

Злива обрушилася опівдні, я мусив шукати прихисток в руїнах старої фортеці.

Вони ніколи не були окремо.

«Врешті, ти одинаком стоїш на руїнах, - провадитиме Манве Сулімо речитативом, - не можеш не усвідомлювати, що усі виправдання скоєного зла руйнуються, за нього доведеться платити справжню ціну. Тобі, Морґоте, а не прибічникам й слугам, які розлетілися, щойно побачили твою поразку.

Ельдарські літописи такого не розкажуть. 

Поки Ґеральт готується до свята Ламмасу, до нього в садибу з’їжджаються гості — бажані та не дуже. Кількість відвідувачів росте, а кімната для гостей всього одна. І як на зло поруч немає Йеннефер, щоб швидко вичарувати додаткову кімнату та запобігти конфлікту.

Ендрю — не відомий автор. Звісно, в нього є трохи шанувальників, кілька завзятих читачів, але він не популярний чи всесвітньо відомий.