На дотик
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Подрузі із пунктиком на Ріко. І Ріко тут не такий неадекват)
Жан Моро завжди вважався ніким. Без запаху. Без прав. Без надій.
Подрузі із пунктиком на Ріко. І Ріко тут не такий неадекват)
Жан Моро завжди вважався ніким. Без запаху. Без прав. Без надій.
Невідомий: Чувак, наступного разу, коли крастимеш мою білизну, випери її перед тим, як повертати.
Присвячую це майбутнім читачам, сподіваюся вам зайде😃👍
Пайпер - молода дівчина, блондинка… Вона зовсім звичайна, на перший погляд. Але є те, що її відрізняє від інших.(я леді баг!! я талісман! чудо з чудес..-) А саме, її робота(ще в неї є підробіток у пекарні, але то вже таке).
- Повірити не можу, Поттер, - розчаровано зітхнув Малфой, - ти навіть зараз не хочеш признавати очевидних речей. Хіба тобі не ясно? Ти лялька! Маріонетка! І ні, я не збираюся прикладати руку бодай до чогось, поки ти не зробиш вибір! Хоч якийсь вибір!
Моїй любій подрузі
Сни досить дивна річ насправді. А що станеться якщо покататись автостопом по фазах сну? Що тоді може змінитися наяву? Які дивні таємниці може тримати у собі маленьке село?
Присвячується моїй любій подрузі.
Головний герой – Чхве Сан, молодий викладач математики, який піддавшись пориву пристрасті, переспав зі своїм студентом. Він – типовий поганий хлопець, про темне минуле якого не всім під силу дізнатись. Що буде далі, і як Сан подолає свої численні проблеми?
au: де Лікс підліток, що ховається від монстрів на горищі, й думає що він один з них.
Моїм кошмарам, які створили цю історію.
Йде війна між королівствами Драмо і Чакон. 18-ти річний парубок з наказу батька-генерала Драмо відправляється на розвідку до міста у володінні їх ворогів. Однак, їх схопили в облаву, і отримавши тяжке поранення парубок втік.
Присвячую цей фанфік (чи як цю розповідь краще назвати?) всім мрійливим стей, як я.
Ця розповідь - плід моєї уяви та мрій, присвячених нестримному бажанню зустріти stray kids, яке, скоріше за все, ніколи не відбудеться. Тут я захотіла матеріалізувати свою уяву, описавши омріяну зустріч.
Найгучніше “Через тебе” звучало в його голові, коли Ділюк задивлявся на родинний портрет, коли заглядав в повні гордості очі батька та обережно гладив намальованого Каю тремтливими кінчиками пальців.