XLIII

XLIII

 

Юнкай

У будинку задоволень було тихо. Після громадського бунту усіх рабовласників було або вбито, або ув’язнено, або вони втекли, поки на вулицях тривав шарварок. Будинки задоволень протягом тижня практично не мали відвідувачів, адже відтепер усі постільні раби отримували волю, і якщо бажали продовжувати займатися тим, що вміли найкраще, платня мала йти безпосередньо їм. Ті торговці чи міщани, що могли собі дозволити похід у подібний заклад, спершу не зрозуміли, як тепер усе працює, і не користувалися послугами будинків. Потрібен був приклад того, як все працює. І кращого варіанту крім Оберіна Мартелла і його дружини зі старшими доньками для прикладу не могло й бути. Тіріон було виголосив бажання, але дорнієць засміяв карлика, бо «народ ніколи не піде за напівмужем». Ланністер образу стерпів, але сказав Червоному Змієві, що свою давню мрію — побувати у юнкайському домі задоволень — він втілить, і не важливо коли, а важливо як.

Оберін оком знавця оглядав довгий ряд красунь із найбільшого з закладів. Дівчата не шарілися, не вдавали скромниць, але все ще певна свобода в їхніх діях не відчувалася. Елларія, Обара й Німерія напівлежали поруч на канапах, попиваючи літнє вино з Волантиса, і час від часу даючи схвальні або несхвальні коментарі. Старші з Піщаних Змійок вже обрали собі коханців на ніч: Обара — стрункого юнака з бронзовою шкірою та розкосими чорними очима, що вказувало на його дотракійське походження; Німерія ж зупинилася на високому молодику з Літніх островів, чия шкіра була мало не вугільно-чорною, а великі овальні очі, здавалося, весь час горіли бажанням. Поки не почалося дійство, обидві жінки наказали своїм коханцям обмахувати їх віялами, поки батько й мачуха обирали партнерів для себе.

— То як тобі вона? — Оберін поклав палець на губи рудоволосої гіскарки. Елларія зробила ковток, окинула дівчину поглядом, а потім відповіла.

— Ця непогана. Люблю дівчат із широкими стегнами, — вона ляснула її по сідницях. — Нехай іде в покої.

— Чудовий вибір, міледі, — мовив сидячий за столом розпорядник. — Аллеса прекрасна в ліжку, завжди робить те, що скажуть, а як стогне — просто музика.

— А ця? — Оберін проігнорував коментар розпорядника, і підійшов до золотоокої красуні з Наату.

— І ця хороша з виду, — Елларія підвелась і підійшла до дівчини. Однією рукою вона притягла її до себе за талію, а іншою розстібнула верх шовкової сукні, оголивши красиві повні груди, увінчані темними сосками. — Скільки тобі років?

— Відданій вам нещодавно виповнилося п’ятнадцять, — тихо відповіла вона.

— Ох, скільки б я віддала, щоб знову бути твого віку, — Елларія палко поцілувала її в губи.

— Роки не роблять тебе гіршою, — Оберін підійшов до дружини, і перехопив її губи. — Що ти мала у п’ятнадцять? Майже нічого, крім одягу і кімнатки в лісенійському борделі, звідки я тебе викупив.

— Мені тоді було скільки? Двадцять два? Двадцять чотири? — промурчала Елларія. — А ти тоді покинув «Других Синів», бо з тебе було досить життя перекупного меча.

— Ми були молоді, але вже не дурні, і не такі шалені, — долоні Оберіна лягли їй на груди.

— Е-м-м, мілорде, то ви берете Ділейю чи ні? — запитав розпорядник.

— Беремо. Беремо усіх тут присутніх, — Червоний Змій відірвався від дружини. — Якщо не наситимося — приведеш решту.

— Радий це чути, — молодик задоволено потер долоні. — До речі, Ділейя — незаймана. Її мали віддати одному з вельможних панів, що ви вбили. І чесно кажучи — ви врятували її від неприємностей, адже володар любив прив’язувати незайманих до ліжка, шмагати батогами і брати вже напівпритомних. І чим гучніше вони кричали про біль, тим більше він збуджувався. Небагато це пережили взагалі. Бачите, Мей, — він вказав на дівчину з жовтою шкірою, що видавало в ній йї-тійку, — одна з тих, хто пережив. Не жахайтеся, побачивши її плечі — він на ній розважився чи не в повну силу своїх фантазій…

— Усе, заткнися, бо розмови про чужий садизм збуджують мене, але не до дівчат, а до вбивства, — перервав його дорнієць. — А коли я бажаю вбивства, то виконую своє бажання. Так і хочеться вбити тебе, клятий звіднику.

— Вибачте, не знав, — юнак улесливо посміхнувся.

— Все, менше розмов, більше діла. Ходімо. І ти також — він глянув на хлопця.

— Вибачте, та я не продаюсь, — заперечив він.

— Усі продаються, — Червоний Змій підійшов до нього і вхопив його за підборіддя. — Назви свою ціну, і я сплачу її.

— Я ж сказав, що не продаюся, — шаріючись відповів юнак.

— Ах так. Тоді скажи, скільки коштуватимуть усі обрані нами дівчата і хлопці для моїх доньок?

— Ну що ви… загалом двісті золотих, — пробелькотів той.

— Тоді я плачу тобі чотириста. Разом шістсот. Усе чесно, — Оберін навис лицем над лицем повійника.

— Тоді вважайте, що ми домовились, — хлопець нарешті здався, і дозволив принцу покласти його губи на свої.

Розірвавши поцілунок, Мартелл повів усіх до обраних покоїв. Та перш ніж зачинити подвійні двері він обернувся до старших доньок, і з усмішкою проказав:

— Гарно розважтесь, дівчатка, — підморгнувши він зачинив двері, лишивши Обару й Нім на самоті з хлопцями…

___

 

— Ну, що ж, показуйте, чого вас вчили, — Обара відклала вино, забрала в колишнього раба віяло і потяглась до його губ.

Дотракієць покірно рушив їй назустріч, притискаючись своїми губами до губ дорнійки. Обара вдоволено застогнала, і зняла з юнака сорочку, після чого почала гладити його рельєфний торс. Нічого не скажеш, в Юнкаї добре розуміли, що таке юнацька краса. Розірвавши поцілунок, вона залізла руками в його штани, і намацавши чималих розмірів прутень, вдоволено замурчала, після чого заговорила:

— Як звешся?

— Як був малим, звався Квото, — відповів він.

— Гарне ім’я. Скажи мені, Квото, що ти хочеш зробити зі мною?

— Лише те, що забажаєте ви.

— А хіба в тебе немає власних бажань?

— Мене ростили, щоб виконувати бажання, а не мати їх.

— Якби ж усі чоловіки у Вестеросі такими були, — хихикнула Сенд, і стягла з нього штани, після чого роздяглася сама. — Тобі подобається те, що ти бачиш?

Юнак не виказав жодної емоції, лише покірно розглядав тіло дорнійки. Обара Сенд мала двадцять вісім років, і була мускулистою. Її руки, звиклі до батога і списа, покривали міцні м’язи, і такі ж були на стегнах, що звикли приборкувати диких жеребців. Груди були невеликими, але все ж спокусливими і звабливими. І в плечах і стегнах вона була широкою, і це виглядало цілком пропорційно. Обара Сенд була воячкою, а воїни не могли виглядати слабкими.

— Відданий вам бажає принести вам задоволення. Скажіть, чого бажаєте, і я зроблю.

— Попроси в нього поцілунок нашого короля, — хихикнула така ж оголена і збуджена Німерія. — Королева до того, як завагітніти, частенько цим користувалася, і її голос краще за будь-які розповіді пояснював, як це приємно.

— А що це? — запитав Квото.

— Я скажу, що це. Нахилися, і поцілуй мої стегна.

Юнак покірно схилився, і почав покривати поцілунками міцні стегна коханки. Спершу ззовні, де виднілися міцні м’язи, а потім перемістився до їх внутрішньої частини. Обара відчула приємні мурашки, і стиха застогнала. Дотракієць продовжував пестощі там, і в один момент почув наказ:

— А тепер поцілуй мене вище. Саме туди.

І це виявилося ще приємнішим, ніж попередні пестощі. Юнак явно був навчений мистецтву орального сексу, адже в один момент він знайшов її чутливий пучок, і затис його між губами. Такого Обарі ще ніхто не давав. Вона гучно стогнала, а розкішниця ще більше стікала вологою. Будучи на хвилі екстазу, вона наказала торкнутись її там. І від цього вона просто попливла. Їй здавалося, що вона, легка мов пух, пливе за течією річки. А повійник запускав в неї ще більше пальців. І ось в один момент перед нею спалахнули яскраві плями, а сама вона здригнулася з гучним стогоном. Важко дихаючи, вона дозволила Квото відсторонитися, і повернулася обличчям до сестри.

Німерія ж сиділа на обличчі в темношкірого, нахилившись обличчям до його члена, з великим задоволенням беручи в рот. Обоє видавали задоволені стогони, змішані з вологими звуками доторкання до чутливих частин один одного. Коли Нім в один момент витягла прутень коханця з рота, Обара вразилася його виглядом. Колись вона бачила в одному з борделів довгий фалос із чорного драконового скла, і звичайно ж випробувала його на собі. Тепер їй здалося, що вона знає, з чийого чоловічого багатства його, так би мовити, змальовували. І поки вона милувалася, Німерія також відчула оргазм, і безвольно обм’якла на хлопцеві. Зрозумівши, що час настав, Обара повернулась до свого, і владно наказала:

— А тепер візьми мене. Ззаду, як це любить твій народ. Тільки спершу, час і тобі зробити приємно ротом. Не стримуйся, — вона легенько вкусила його за вухо, перш ніж схилитися над його багатством.

Вона робила це повільно, розтягуючи задоволення коханця. Спершу поцілувала кінчик, злегка облизуючи його своїм язиком. Потім взяла в рот голівку, і почала смоктати її, витягаючи з грудей юнака задоволені стогони. Поступово вона брала його в рот глибше і глибше, і чим більше опинялося в її роті, тим гучніше стогнав Квото. В один момент вона взяла його цілком — від кінчика до кореня — і діставав він їй до першої третини горла. Потримавши так деякий час, вона з гучним ляскотом вийняла його, оперлася на лікті й коліна, і завертіла привабливим задком, ніби запрошуючи.

Квото без жодних слів підійшов ззаду, і одним рухом увійшов до її благаючої піхви. Обара аж скрикнула від приємного відчуття наповненості. Ще жоден з її попередніх коханців не наповнював її так, як цей. Дотракієць дав їй час звикнути, після чого почав повільні рухи в ній. Він порав її, поки не відчув, як вона стискає його сильніше, і в один момент Обара здригнулася і впала на ліжко. Відчуваючи, що й сам близький до піку, повійник дістав свій член з неї і розлився їй на спину. Вдовольнившись, обоє лягли і почали спостерігати за розвагами Німерії.

А Німерія припинила дражнити свого коханця, і коли її старша сестра досягла піку, молодша з Піщаних Змійок перебувала зверху на літнійцеві і гучно стогнала від почуття наповненості. Чорношкірий же часу дарма не гаяв, а пестив руками її повні груди, увінчані блідо-рожевими сосками. Її коса розплелася, а шию й плечі вкривали червоні сліди пристрасті. Нічого не скажеш, Нім любила, коли чоловіки приділяли багато уваги її звабам. І ось в один момент вона різко смикнулася на руках коханця, відчувши, як її тіло пронизує оргазм, а коли вони роз’єдналися, з її піхви потік струмінь сімені коханця.

— Молодець, Аннабаре, — шепнула Нім йому на вухо, після чого повернулась до сестри. — Міняємось?

— Із задоволенням, — в очах Обари спалахнули вогники…

___

 

Оберін задоволено закотив очі, відчувши повні вуста літнійки на своєму члені. Він сам у той час пальцями однієї руки пестив бюст Ділейї, а пальці іншої занурив у лоно Мей. Елларія тим часом стогнала від язика спокушеного розпорядника, в той час як інші повії пестили її груди своїми руками і язиками. Вони обоє обійшли безліч борделів від Королівської Гавані до Волантису, але в Юнкаї все почувалось інакше. Вони грали роль вчителів для юнок та юнаків, котрі не знали, що таке власне задоволення. І справді, Червоний Змій вважав себе тим, хто має подарувати безлічі дівчат задоволення в ліжку. І ось, відчуваючи, що його вивільнення близько, Мартелл витяг з рота повії свій член, після чого притягнув до себе наатійку, і прошепотів їй на вухо:

— Постарайся якомога більше розслабитися. Тобі пощастило, що твою цноту візьму я.

Смаглявка слухняно лягла на спину, розставила стрункі ноги і спробувала слідувати порадам коханця. Оберін торкнувся кінчиком її входу, і почав обережно проштовхуватися всередину. Дюйм за дюймом, і ось він наткнувся на тонку плівку, що відділяла його від повного задоволення. Тоді він взявся цілувати її за вушком, і коли наатійка застогнала від задоволення, Червоний Змій просунувся глибше, змітаючи цей тонкий бар’єр. Давши їй трохи звикнути, він почав у ній рухи. Дівчина спершу стогнала від невеликого дискомфорту й незвички, але дорнієць припинив пестити руками інших дівчат, і перемкнувся на основну партнерку. Інші дві також взялися робити приємно колежанці, від чого вона стогнала ще голосніше, і в один момент здригнулася від задоволення, що стало сигналом для Оберіна. Він вийшов з неї, і на час, що мав піти їй на відновлення, перейшов на Мей. І тут він здивувався тому, наскільки тугою й тісною виявилась йї-тійка. Дівчина голосно стогнала, та не припиняла рухів на прутні Оберіна. Літнійка ж одночасно з рухами принца всередині Мей припала до вуст останньої, а руки поклала на її невеликі груди. Від цього видовища й відчуттів Оберін що було сили розлився всередину дівчини зі шрамами на спині, і коли достатньо обм’як, вийшов і впав на спину. Літнійка невдоволено скривила вуста і люто глянула на подругу:

— Так нечесно. Мілорд мав пролити своє сім’я на нас трьох.

— Даруй, красуне, моя вина: я не знав, що дівчата з Йї-Ті наче незайманки у Вестеросі, — винувато відповів Оберін.

— Не хвилюйтеся, мій чоловік вправний. Не встигне минути ніч, як ви кілька разів скуштуєте його, — підбадьорила дівчат Елларія. Дружина Червоного Змія саме отримувала задоволення від прутня розпорядника. Повійник і справді був вмілим, адже його руки мандрували скрізь, де могли дотягнутися, а Сенд стогнала все гучніше й гучніше. Чи то від його вмілих пальців, чи то від двох юнок, що допомагали хлопцеві — невідомо. Але все ж вона досягла настільки бажаного піку, після чого наказала коханцеві вдовольнити інших дівчат.

І поки розпорядник брався за молодших, Оберін відновив сили і притягнув чорношкіру до себе. Сперщу він міцно поцілував її у вмілі вуста, а потім без жодних прелюдій різко ввійшов у піхву. Дівчина застогнала ще гучніше, ніж дві інших, а Червоний Змій не давав їй часу звикнути, і грубо порав її наче хорт суку. Ділейя і Мей стали цілувати красиві вигини Аледжії (так звали літнійку), але в один момент Мартелл наказав їм припинити, стати по боках від неї і повернутись до нього спинами. Вдосталь насолодившись темношкірою, він так само різко взяв жовту. І поки Мей стогнала від задоволення, дорнієць занурив пальці лівої руки в лоно наатійки. І коли вона достатньо намокла, він вийшов з Мей і занурився в Ділейю. Смаглявка не стримувалася, і кричала чи не на весь голос, а Оберін згадав про те, що їй ще не дуже приємно, трохи вповільнився. Аледжія й Мей знову стали по боках від нього, і час від часу цілували то його, то подругу. Нарешті, відчуваючи близький пік, Мартелл вийшов з дівчини, і почав різко рухати рукою по своїй довжині. Усі три повії вмить стали на коліна, і широко роззявили ротики, висолопивши язички. Кілька миттєвостей, і білі струмені сперми вирвалися з принцового члена, і попадали на обличчя і губи Ділейї. Двоє інших із великим ентузіазмом взялись вичищати подругу, цілуючи її в губи чи щоки. Червоний Змій же встав на ноги, налив собі келих, і глянув на Елларію. На те, як вона стиснувши три пальці на руці встромляє їх в анус повійника, що саме порав гіскарку, тоді як двоє інших вдовольняли одна одну.

— Готуєш його для мене? — спитав він її.

— Ти ж любиш іноді й хлопчиків розтягти, — мило всміхнулась вона.

— Дай передихну. Ці красуні забирають стільки сил, — він підійшов до своїх трьох і ляснув кожну по красивому задку, після чого нахилився до них і зашепотів: — Якщо будете чемними, я візьму і вас у ваші гарненькі дупки. — Дівчата захихотіли, а принц пішов до дружини, щоб втілити задумане. Та не так сталося, як гадалося.

Скрипнули двері, і в покої зайшов Дааріо Нахарис. Оберіну не сподобався цей «фарбований павич» ще з моменту нічної битви, і щойно ця неприязнь зросла у стократ. Він кинув лютий погляд на тайросійця, а потім на стіл, де лежав його кинджал з валірійської сталі. О, як він хотів всадити його перекупному капітану в горло й насолоджуватись тим, як кров хлюпоче з його шиї. Він вже було потягнувся до зброї, але найманець заговорив:

— Даруйте, що зіпсував вам забаву, але король з королевою бажають вас бачити, ваша милість, — Дааріо широко усміхнувся.

— Назви мені хоч одну поважну причину не вирізати тобі дихало, — прошипів Оберін, беручи в руки кинджал.

— Вбийте мене, і «Ворони-Буревісники» перебіжать назад до Імперії — це раз, і дівчатка вас злякаються — це два.

— Твоє щастя, що тут безліч дівчат і що тебе не звуть Тайвін Ланністер, — Змій примружив очі. — Раз володарі кличуть, не смію ослухатись, — він взявся вдягати штани. — Моїм донькам ти сказав?

— Власне, потрібні тільки ви і леді Елларія, — відповів найманець. — За дверима вас чекатимуть Марселен і Сірий Хробак. А я трохи затримаюся…

— З якого це дива?

— Бо командирів перекупних загонів не запрошували, а дні, коли Дааріо Нахарис не їв вишуканих страв, не вбив ворога чи не кохався з жінкою вважаються непрожитими.

— Ну дивись мені, — Оберін одягнув каптан і оперезався широким поясом. — Можеш зробити це за мій рахунок. Обирай кого хочеш, бо після нарад мені зовсім не до розваг, — він обернувся до дівчат — До наступного разу. Я виконую свої обіцянки…

___

 

Коли Оберін з дружиною покинули будинок, Дааріо із самовдоволеним виразом обличчя зайшов у інші покої, звідки долинали задоволені стогони старших доньок Мартелла. Його і справді послали по Оберіна, і нарада була дуже терміновою. Але перекупні капітани також мусили на ній бути присутніми, про що він легко збрехав. Замість нього пішов лейтенант Матерро із Волантиса, а сам Дааріо буцімто все ще боровся з лютим похміллям. Увесь його план зводився до одного — звабити красиву доньку принца. Німерія Сенд впала йому в око ще на переговорах. Струнка фігура, бліда шкіра, тонка талія, повні груди, довге темне волосся і повні, наче створені для поцілунків, губи так і манили його до себе. Дааріо знав, що Піщані Змійки полюбляють новизну в ліжку, і себе він вважав не просто новизною, а тим, хто підкоряє жінок навіки. За своє вільне життя він мав безліч коханок, з якими перепробував практично все. Заможні жінки вимагали підкорення; середнього достатку — ніжності. Повії аж зі шкіри пнулися, щоб заробити зайву монету, а от такі як Німерія чи її сестри занадто багато думали. Але Дааріо Нахарис не був би Дааріо Нахарисом, якби відмовився від такого варіанту як зваблення думаючої жінки.

Коли він увійшов до покоїв, то застав цікаву картину: Обара і Німерія пристрасно трахалися з найнятими юнаками. Дааріо добре розбирався в людях, і знав, що ці раби просто хочуть задовольнити дам, а про власне задоволення не думають. Вони роблять тільки те, що накажуть, і тільки тоді, коли накажуть. А він, Дааріо Нахарис, в ліжку робить те, що хотів би, і тоді, коли хотів би. Тож якщо є можливість показати одній з них, що таке ніч із Дааріо Нахарисом, він зробить це без вагань.

— Ти що тут забув, Синя Борода? — люто блиснула на нього очима старша.

— Мене послав король по вашого батька, і коли він пішов, то запропонував розважитись із ким захочу, — байдуже відповів найманець.

— То чого ти не обрав когось із тих, з ким були батько з Елларією?

— Ви неправильно зрозуміли мене, Обаро. Принц Оберін сказав, що можу обрати будь-кого. Я обрав вашу сестру Німерію.

— І чому це? — тепер допитувалася Нім.

— Бо після королеви Дейенеріс ви — найвродливіша жінка, яку я коли-небудь бачив. Дозвольте мені показати вам, що таке ніч із Дааріо Нахарисом, — відповів той.

Німерія зміряла його допитливим поглядом. Дааріо пригледівся їй ще з моменту перемовин, але сер Ертур, сер Баристан і Джон називали його ненадійним і яскравим павичем. Німерія ж давно задумувалась над тим, який в ліжку цей красномовний тайросієць, і ось їй випала нагода. Щоправда, Квото виявився вправним коханцем, але він був колишнім рабом і жодного бажання домінувати не мав. А цей… боротьба в ліжку за те, хто задаватиме темп, буде цікавою.

— Обаро, можеш розважитися із обома хлопцями, але в окремих покоях. Сумніваюся, що тобі не захочеться приєднатись до мене, — після роздумів мовила молодша. Обара грайливо усміхнулася, взяла обох хлопців за руки і вийшла в сусідню кімнату. І коли двері зачинилися, Нім знову глянула на Дааріо й коротко мовила: — Роздягайся.

Дааріо із задоволенням розстібнув пояс, зняв каптан і туніку, після чого роззувся і поліз на ліжко, захоплюючи губи Німерії своїми. Як тільки вона відповіла, просунувши йому в рот свій язик, найманець одразу почав блукати своїми руками по її тілу. Нім була дуже чутливою від попередніх разів, і на кожен його дотик до сосків, стегон чи піхви гучно стогнала в поцілунок. Відірвавшись, вона спробувала повалити Дааріо на спину, але натомість він перехопив її, і сам повалив її горілиць на ліжко. Вона спробувала підвестися, та він навис над нею і став покривати поцілунками її тіло. Спершу він облизував і цілував ніжну шкіру за її вухом, потім опустився до шиї, і коли вона гучно застогнала, він опустився до її грудей. Дааріо по черзі смоктав її соски і розминав груди Нім, а вона натомість гучно стогнала, злегка лаючись від його майстерності. Відірвавшись від її грудей, він спустився нижче, попестив язиком її пупок, а потім опустився до розкішниці. У неї була мабуть найгарніша піхва, яку він коли-небудь бачив — рівні зовнішні й невеликі внутрішні губи, увінчані ореолом темного волосся зверху. Він поцілував їх по всій довжині, після чого просунув свій язик всередину, шукаючи кінчик чутливого пучка нервів. Знайшовши його, він затис його між губами і легко облизував язиком.

— О-о-о-о-о-о-ох так! Ти просто майстер з поїдання піхви! — вереснула дорнійка.

Від цих дій її лоно виробляло все більше і більше слизької рідини, а дихання перехоплювало, мов після довгого бігу. В один момент вона гучно скрикнула, і так тісно притисла Дааріо обличчям до себе, що йому здалося, ніби вона хоче задушити його стегнами — так міцно обхопила його шию ними. Коли хватка ослабла, Дааріо відпустив її талію, дозволивши їй впасти на спину.

— То як тобі, все ще сумніваєшся? — переможно усміхнувся він.

— Стули пельку і трахни мене, — огризнулась вона.

— Як накаже, міледі, — Дааріо стягнув із себе штани, демонструючи свого довгого прутня. Німерія ласо облизнулася при його вигляді, і поки вона дивилася, найманець знову торкнувся її лона, зібрав пальцями її вологу і розтер її по всій довжині пальцями, і аж тоді приставив кінчик до її входу.

Якусь секунду нічого не відбувалося, а за мить Дааріо різко ввійшов у неї на всю довжину. Німерія гучно скрикнула від задоволення, а Дааріо одразу почав її грубо порати. Спершу він задовольнявся тим, що вона лежала на спині, але потім підхопив її за талію і присівши почав грубо насаджувати її на себе. Від цього байстрючка стогнала ще голосніше, а Дааріо взявся м’яти її бюст. Так тривало кілька хвилин, після чого він вийшов з неї, і як тільки вона захотіла протестувати, перевернув її на живіт, і взяв її ззаду. Від ще глибшого проникнення у Німерії перед очима спалахували жовті та червоні плями, а піхва все щільніше і щільніше стискала коханця. І за мить вона відчула свій другий оргазм, рясно вкривши член найманця своїм соком. Дааріо поклав її долілиць, відпустив її талію, оперся руками на ліжко і продовжив рухи в її піхві. Вона все ще відходила від свого піку, а коли відійшла він знову витяг, і підняв її так, щоб зрівняти її обличчя з своїм членом. Зрозумівши усе без слів, Сенд взяла його в рот і почала так само різко, як він її брав, смоктати. Дааріо гучно застогнав від задоволення, і занурив пальці в її волосся. Німерія смоктала із задоволенням, занурюючи його все глибше і глибше. Вдосталь насолодившись, Дааріо вийняв його з її рота, і затис між її двома красивими округлостями. Байстрючка із задоволенням почала совати грудьми по його довжині, беручи кінчик в свій рот. І коли цього стало достатньо, Дааріо відірвався від її грудей, перевернув її на живіт і знову різко увійшов в її лоно. Цього разу він брав її повільніше, але майже так само різко як перед цим. Однією рукою він пестив її перса, а другою опустився до місця їх поєднання, і почав пестити там. Обоє голосно стогнали, відчуваючи наближення піку. Першою кінчила Нім. І на цій хвилі Дааріо також відчув як смикається його член, і в одну мить він різко занурився в неї на всю довжину, стріляючи струменями гарячого сімені в її утробу. Німерія не заперечувала взагалі, а тільки стиха шепотіла приємні слова на адресу коханця. І коли він обм’як, то вийшов із Нім, та безсило ліг поруч.

— Ти нахаба, — простогнала вона. — Ніхто не сміє домінувати наді мною.

— О, я смію. Дааріо Нахарис бере від жінок те що хоче і коли хоче, — відповів він. — Ти не розчарувала мене. Я знав, що ти вміла коханка.

— Ти також нічого такий, — вона поклала голову йому на груди. — Спершу я думала, щоб ти взяв мене в зад, бо той дотракієць до біса вправний. Я хотіла спробувати втрьох.

— Якщо хочеш, можу скористатися твоєю дупкою. Вона нічим не гірша за твої цицьки, — він поцілував її в губи.

— Це мене так збуджує, — прошепотіла вона, розриваючи поцілунок. — Я уявляю собі, як твій довгий дрин наповнює мою дупу. Мій батько часто брав Елларію таким чином, та й з іншими чоловіками полюбляв робити таке.

— О, я хоч зараз зроблю це, — промурчав Дааріо, але раптом різко скрипнули двері, і всередину увійшов сер Ертур Дейн із лютим виразом обличчя.

— Капітане Нахарис, чому наш король мусить кликати вас через мене?! — люто заговорив той.

— Але ж я відправив Матерро… — розгублено почав той.

— Начхати на лейтенантів! Нам потрібні капітани перекупних загонів. Ти мав привести Оберіна, і сам прийти, а натомість розважаєшся в борделі із старшою фрейліною королеви!

— Ну, я давно хотів зробити це з нею. І як бачите, їй сподобалося.

— Та мені байдуже! Значить так, якщо через двадцять хвилин тебе не буде в піраміді — «Ворони-Буревісники» обирають собі нового капітана! Зрозумів?

— Так точно. Пробач, Нім, певно іншим разом.

— Бажано, одразу після тієї наради, — усміхнулась вона. — І цього разу в моїх покоях. До зустрічі, — вона поцілувала його в губи.

Він не знав, як вдягнувся і прибрався, але як ішов із королівським гвардійцем, то задоволено усміхався — ще однієї нездійсненної мети досягнуто. І байдуже, що там далі. «…Жінку дорнійську я ублажав…» — проспівав він у думках…