Глава 6 Частина 3

Марія прибивала полицю. Лев пішов у магазин. Було самотньо знаходитися в цьому домі, знаючи, що більше ніколи сюди не прийдуть батьки з якимись смаколиками для неї. Вони так і не дочекався сміху новонародженої дитини. Буде дім одиноко стояти на цій вулиці й чекати поверненню Марії на канікули. Добре, що хоч Ярослава погодилася доглядати за садом, поки дівчини не буде.

Завтра Марії до нотаріуса. Її не буде вдома пів дня, а може й більше, бо потім ще деякі справи в місті потрібно зробити. До цього ще й страх, що Даниїл може повернутися сюди. Потрібно подивитися систему сигналізації. До психолога тільки у п’ятницю. У нього зараз відпустка.

Двері до будинку відчинилися й у Марії ледве серце не стало. Але побачивши Лева з кульками, вона полегшено видохнула й пішла допомагати йому.

— Майстрине моя, ти як тут?

— Потрохи привожу дім у його початковий вигляд. В залі залишилося лише пропилососити. В інших кімнатах також та й усе. Взуття поки що не знімай.

Лев відніс продукти на кухню й Марія почала їх розкладати. Багато продуктів довелося викинути, бо вони були не в холодильнику. Руна готувала щось перед смертю. Лев спостерігав за Марі з усмішкою.

— Мара побери, нічого не бачу.

Ще коли вона була в академії, її зір почав трохи погіршуватися, але було терпимо. Так, прийшлося сидіти на перших партах всюди. Проте Марія помітила, що після смерті батьків вдалечінь вона бачить все гірше і гірше. Зараз навіть не може побачити, де стоять крупи.

— Не зрозумів.

— Судячи з усього, завтра мені окрім нотаріуса і психолога йти ще й до окуліста.

— Ти ж буквально позавчора все прекрасно бачила.

— Не прекрасно, а розмито. У батька короткозорість й вона почала проявлятися у мене.

— А я то думаю, чого це ти втомлена вічно. У тебе ж очі вічно напружені через неї, от і стомлюєшся швидко. Коли тобі до нотаріуса?

— О 14:00.

— Значить зранку до окуліста. І не дивись так на мене.

Марія все ж знайшла, де лежали крупи. Розібравши продукти, вона почала пилососити, поки Лев щось готував на кухні. Їй довелося кожну кімнату прибирати по три рази, щоб упевнитися, що ніде немає сміття. А з постійною втомою це ще важче було зробити.

Завалившись від утоми на диван, вона подивилася на Лева. Точніше на розмитий силует в чорному одязі біля плити. Вона усміхнулася. На весь будинок рознісся приємний аромат пасти з морепродуктами. Але від нього дівчину знову трохи нудило. Хоч це й улюблена страва Марії, після домашнього борщу.

— Я могла б сама її приготувати.

— Вибач, але пускати тебе без окулярів чи лінз до плити не найкраща ідея.

Дівчина відчула легкість у тілі. Їй потрібно було повернутися додому, бо тут все рідне й легше переживати всі незгоди. Ну або в академію. Адже і вона її дім.

— Готово. Де у тебе тут тарілки?

— Над раковиною.

Марія встала й дістала виделки та стакани. На столі була пачка бананового соку.

— Я тобі наклав небагато, тільки з’їж.

Лев поставив дві тарілки на стіл. Він налив у склянки сік і сів навпроти Марії. Дівчина дивилася на тарілку пасти з думками, чи хоче вона взагалі їсти. Але, взявши виделку, почала. Шматочки ледве лізли до рота. Проте порція й справді була невеликою і з’їла дівчина її досить швидко, запивши соком.

— Хвилююсь я за тебе. Там йогурт є, може хоча б його?

— Давай перед сном.

— Ой, що думаю. Може волосся відстригти?

— А давай ти до психолога трохи походиш, а потім вже будеш вирішувати.

— Ц.

Дівчина взяла тарілки й пішла мити посуд. Лев спостерігав за нею. Але коли дівчина кинула в нього мокру ганчірку й випадково вона потрапила на його обличчя, він неначе проснувся.

— Ой, вибач.

— Ти аб’юзерша.

— Говорить чоловік, який вічно мене кусає.

— Ой та мий ти вже той посуд і нічого не розбий. Мені ще тебе порізаної не вистачало.

Чоловік не витримав й засміявся, а Марія просто усміхнулася. Ціль «нічого не розбити» була більш ніж реальною. Але від цього їй не вдалося вберегтися. Одна тарілка спала на підлогу розбившись. Дівчина поранилася, але в голові з’явилася думка, що біль була приємною. Злякавшись, дівчина випустила уламок й закричала. До неї відразу підбіг схвильований Лев.

— Марусю, що сталося?

Марія не відповіла, а просто заплакала. Навіть її здивував такий різкий перепад настрою. Тільки що жартувала з Левом і навіть розбита тарілка її не засмутила, а тепер плаче. Лев підняв її на руки й відніс до дивану. Він поклав її, взяв з аптечки перекис і обробив палець.

— Що сталося? Ти так через тарілку? Нову купимо, не бійся.

— Я.. Я не знаю.

Лев обійняв її й почав укачувати. Марія досить швидко перестала плакати, але пригнічений стан залишився. На неї знову напала різка втома. Заплющивши очі, вона всередині молилася, щоб це було не видіння. Дівчина заснула в обіймах Лева.

Зрозумівши, що Марія заснула, Лев відніс її у кімнату й поклав на ліжко, вкривши ковдрою. Чоловік й гадки не мав, що з нею відбувається. Швидше б той сеанс у психолога, чи може відразу до психіатра краще? Бо порушений апетит його сильно тривожив.

Він поцілував її у чоло й спустився вниз. Діставши комп’ютер, чоловік вирішив написати Лорі.

«Привіт, сестро»

«А я вже думала, що не напишеш. Як ви?»

«Я нормально. Але мене Марія дуже тривожить?»

«Що сталося?»

«У неї апетит зовсім пропав, а тільки що був різкий перепад настрою. Вона навіть сама не розуміє чому. Вчора спала довго. Хоча я навіть готовий поспорити, що якби не розбудив її випадково зранку, то вона б і далі спала. Хоча на неї це зовсім не схоже»

«Згідна. Сподіваюсь, все налагодиться»

«Я також. До речі, я чого пишу. Забіг сьогодні в ювелірний магазин. Вирішив подивитись щось»

«Ооо, мені вже подобається цей початок. Що там?»

«Там обручка дуже гарна була»

«ОБРУЧКА? Невже я дочекаюся моменту, коли ти їй освідчишся?»

«Я навіть не знаю, коли це буде. Зараз момент не підхожий»

«Згідна, але все ж. Я дочекаюся твого весілля, вау»

«Хей, мені 29 тільки»

«І в тебе 5 колишніх, але тільки Марія та сама. Але я на кожній тій колишній так сподівалася»

«Ой все. Як там тітка?»

«Прекрасно. Сьогодні цілий день в бібліотеці сиділа»

«Значить все краще не буває. Ладно, спокійної ночі тобі»

«І тобі»

Лев відкрив браузер і ввів «симптоми депресії». Він зайшов на сайт й почав читати. Різкі перепади настрою, зміна апетиту та ваги, зміна режиму сну, зникнення інтересу до багатьох речей. Чоловік злякався. Деякі симптоми у Марії є, деяких немає. Він не може поки що вирішувати щось, потрібно дочекатися п’ятниці. Або хоча б пережити завтра, бо повний місяць.