Вільний час: Дейчі Хомма

1

Настав ранок. Мені сьогодні не хочеться довго лежати, тому вставши вийшла зі своєї кімнати. Я вирішила походити по колу, може когось знайду. Та і я мала рацію, дорогою зустріла шамана. Він тут же побачив мене і підбіг до мене.

- Опа, кого я бачу, так це ж Атсуко Хіросе! Невже ти вирішила спробувати на собі мистецтво шаманства? Тоді чого ми чекаємо, пішли! - крикнув він, задоволено дивлячись на мене.

- Ні, я не збиралася цим займатися, ідіот! Серйозно, взагалі не вірю в цю нісенітницю. Ви тільки й робите, що по колу ходите і говорите всяку маячню. - розмірковувала я щодо його таланту.

- А!? Ти не можеш говорити таке про шаманство! Це велика просвіта, великий ритуал усіх століть. Не стверджуй того, чого не знаєш! - голосно з невдоволенням висловився Хомма.

- Тоді розкажи, як ти ним став? - запитала я його про це.

- О… так це легко. Я жив в одному племені, яке знаходилося в лісі. Звісно, вони не були з мого роду, але прийняли мене, як рідного. Тож мені було цікаво дивитися на всі ці ритуали. От я вирішив запитати в «мудреця», його так усі називали. Ну й запитав: «А можна мені також навчитися?». Після цього він відповів: «Ти сміливе дитя, але впевнений, що тобі це під силу?». Я відповів йому, що готовий до цього і так почалися наші практики. Від самого початку наших занять, не завжди виходило почути покликаного духа. Мені казали, що духи відповідають не кожному: шаманом треба народитися. Коли в мене це виходило знову і знову, тоді я зрозумів, що справді для цього народжений. З того моменту, я справжній шаман усіх століть. - розповідав мені з таким захопленням, мало не танцював під шаманські мотиви.

- Ось воно що. Я чула, що багато хто став займатися цим, що ти з цього приводу думаєш? - запитувала Хомму, дивлячись в очі.

- Щодо цього… Це так, що багато хто вивчає шаманські практики і ритуали. Та й це не дивно, шаманізм - одна з найяскравіших і найзагадковіших сторінок антропологічної науки.        Люди сподіваються, що за допомогою шаманства зможуть проникнути в заборонені світи шамана і знайти відповіді на питання, які не під силу жодному пошуковику. Як я вже казав, це не всім дано. Однак у тобі, я відчуваю ауру духу, який оточує тебе. Але це не ангел-охоронець, а демон, який перебуває в дусі чорної кішки. Тобі терміново потрібно позбутися цього прокляття! - голосно і впевнено промовляв це, від цього мені самій якось погано стало.

- Я мабуть, піду, все це почекає! - крикнула я, швидко втікши від нього, шаман не збирався мене наздоганяти, але все ще відчувала його страшну посмішку…

2

Я почуваюся трохи втомленою від бігу. Мені захотілося піти в Тронний зал. Однак цікаво, наскільки той божевільний щодо шаманства. Він казав, що я проклята. Чи правда це, хочу дізнатися в нього. Коли підійшла до дверей, відчинивши їх, побачила його. Цю посмішку я не забуду ніколи. Хомма посипав дим на підлогу і підмів мітлою. Потім він підняв вівтар і поставив посередині, Дейчі його оглянув так, ніби перевіряв, чи все на місці. Далі він розставив кожен символ на свої місця. У підсумку той помітив мене.

- О так ти все-таки прийшла! Якраз вчасно! Тепер ми можемо почати ритуал вигнання злого духа. - вимовив він це із задоволенням.

- Гаразд, так уже й бути проведемо цей ритуал, тільки для початку поясни. Що переді мною відбувалося? - запитала я, нерозуміло дивлячись на це коло.

- Так ти бачила мою підготовку до шаманства. Коло - це священне місце, створене там, де люди вважають необхідним. Я його створив тут, воно потрібне для того, щоб енергетично захистити нас під час ритуалів. Зараз, ти повинна була зрозуміти, наскільки магічне коло важливе для шаманів. - роз’яснював мені досить зосереджено, я його раніше не бачила таким.

- А ти справді знаєш свою справу. Тоді чи не можеш ти розповісти про цей вівтар? - запитувала втупившись на нього.

- Окей! Вівтар - це де нематеріальні сили можуть вступати в контакт із матеріальним світом, де боги дивляться через вікно в наш світ і спілкуються зі своїми послідовниками. Іншими словами, це сакральне місце, що символізує певне божество і втілює його силу, а також місце зберігання сакральних інструментів. У цьому випадку, це статуя чорної кішки, яку ми збираємося вилікувати від демона, який вселився в неї. - розповідав мені про це шаман.

- Зрозуміло, а що ці 4 символи означають? - запитала я його, він здивувався.

- Ти що? Як ти не можеш знати про них! Звичайно, це 4 стихії! Ось: чаша з травами - це Земля, свічка - це Вогонь, перо - це Повітря, а чаша з водою - це Вода. Як бачиш, усе дуже навіть просто пояснюється. На цьому запитання закінчилися? - запитував він у мене.

- Більше немає. Давай почнемо цей ритуал. - коротко відповіла йому, він усміхнувся. Він почав промовляти слова:

- «Отче Наш, отче наш, отче наш! Виганяємо тебе, дух усякої нечистоти, усяка сила сатанинська, усякий зазіхач пекельний ворожий, усякий легіон, усякі збори й секта диявольська, ім’ям і чеснотою Господа нашого Ісуса Христа, викорінися й тікай з Церкви Божої, з душ, що були створені за образом Божим, і дорогоцінною кров’ю Агнця спокутувані. Не смієш більше, змій хитромудрий, обманювати рід людський, Церкву Божу переслідувати й обраних Божих відкидати й розвіювати, як пшеницю. Наказує тобі Бог всевишній, якому дотепер зрівнятися бажаєш у великій своїй гордині; який усіх людей хоче врятувати і привести до пізнання істини. Наказує тобі Бог Батько; велить тобі Бог Син; велить тобі Бог Дух Святий. Наказує тобі велич Христа, вічного Бога слова втіленого, який заради порятунку роду нашого, заздрістю твоєю занепалого, упокорив себе і був слухняний навіть до смерті; який церкву свою поставив на камені міцному і облітував, що брама пекла не здолає її, бо сам з нею пребуде до кінця віку. Наказує тобі таїнство хреста і всіх таємниць віри християнської благородство. Наказує тобі висока Богородиця Діва Марія, яка найгордовитішу главу твою з першої миті непорочного свого зачаття в смиренні своєму вразила. Наказує тобі віра святих апостолів Петра і Павла та інших апостолів. Наказує тобі кров мучеників і всіх святих мужів і дружин благочестиве заступництво». - після цих слів мені стало погано, наче моя голова розколюється на безліч уламків. Я трималася за неї з усією силою і раптом втратила свідомість…

3

Через якийсь час я прокинулася. Вставши на ноги, взялася за голову. Можливо, це маячня, але мені стало легше, наче з мене вилізла істота, яка жила зі мною. Це мене справді здивувало. Я не очікувала, що це може спрацювати. Шаман стояв і оглядав мене, як свою здобич. Це був дивний погляд. Після цього Хомма заговорив:

- Ось ти й прокинулася від міцного сну! Як почуваєшся? - запитав він, уважно дивлячись на мене.

- Відчуття, якогось очищення. Це незвично для мене. - відповіла йому вже не торкаючись до голови.

- Чудово! Це означає, що ритуал пройшов успішно! Поки ти спала, я закрив кільце від наших очей. Не можна, щоб він весь час був відкритий, інакше всі погані духи виберуться назовню! - голосно вимовив шаман із задоволеною посмішкою.

- Гаразд… Хоч я в цьому нічого не розумію… але мені здається дещо підозрілим. Це схоже на сатанинський обряд, який виганяє диявола з людини. - упевнено вимовила, думаючи про це.

- Що ти несеш? Я ненавиджу цей сатанинський культ! Не смій більше навіть думати про це! Це був ритуал екзорцизму від Ісуса Христа! - кричав він, люто дивлячись у мої очі. Я відчувала, що він може на мене накинутися і вбити за це.

- Та ти попросту хворий! Тобі самому не час лікуватися? - запитала його в деякому хвилюванні.

- Якраз-таки ні! Пішла б ти в пекло зі своїми бісами! Ти взагалі повинна благословляти мене за те, що тебе вилікував! - голосно вимовив це незадоволено, дивлячись на мене.

- Я не збираюся бути замовною повією для тебе. Та й тим більше після того, як хтось мене послав на всі 4 сторони. - вимовила я, схрестивши руки.

- Та я й не збирався наймати повію, та й тим паче… ти мені не до смаку. - сказав мені це.

- Ну і слава богу, що ти теж не для мене! - під кінець звучно вимовляючи це, я швидко вийшла з Тронної зали. Вже досить пізно, тож пішла до себе. Там лягла на ліжко і заснула.

4

Настав ранок. Розумію, що дивно, але я хочу поговорити з ним. Мені здається, що в нього є одна велика таємниця. Та й якщо подумати, то він не такий вже й тупий. Ну це я зрозуміла лише через те, що він так виразно і правильно розповідав про свій талант. Хоча, кожен абсолютний має знати його, тож це не дивно. Думаючи про це, вийшла з кімнати. Я піднялася на 4 поверх, там побачила шамана. Він стоїть там і побачив мене.

- Ну привіт, Атсуко. Що тобі треба? - грубо запитав мене.

- Та так, хочу дізнатися в тебе дещо, адже ти явно щось приховуєш, хіба я не права? - запитувала в нього, він дивно дивиться на мене.

- У сенсі, про що ти? - у відповідь запитав Хомма, не розуміючи, що від нього вимагають.

- Не вдавай із себе дурня, ти прекрасно знаєш, про що я! - крикнула я на шамана, він засмутився.

- Гаразд… здаюся. Я закохався, але не зовсім нормально. - сказав він, усе ще ховаючись від правди.

- А? Це як? - запитувала я, трохи здивувавшись.

- Не знаю… І причому в того, хто мене явно ненавидить… Я не розумію, що мені робити… - проговорював це із сумним обличчям, мені навіть його якось шкода стало.

- Може… тобі варто зізнатися цій людині хоча б у симпатії? Думаю, тоді ти дізнаєшся, наскільки ви підходите одне одному. Ну гаразд, мені пора! - голосно вимовила це, даючи поради, він мені посміхнувся. Я пішла на 1 поверх, уже там почала ходити коридором.

5

Мені набридло цим займатися, тому вирішила піти до нього. Підійшовши до дверей, я постукала. Через якийсь час шаман відчинив їх. Він дивно подивився на мене.

- Привіт. Чого хочеш? - коротко запитав він.

- Поговорити на одну тему, ти прекрасно знаєш на яку. - промовила я, впевнено дивлячись на нього.

- А… Ти за це. Ну гаразд, тоді проходь. - вимовив він, поступившись мені шляхом. Я зайшла в його кімнату, вона помаранчевих відтінків. Хомма присів на стілець, а я на інший. Він заговорив:

- То ти хочеш поговорити про моє дивне кохання? - запитав він мене.

- Так, просто ти якось незрозуміло висловився про цю людину. Я навіть не зрозуміла за яку стать говориш. То скажи, хто це все-таки? - запитувала його про це.

- Ем… Ну щодо цього ти навряд-чи зрозумієш, але це він. - сказав соромлячись цього.

- А? Так ти гей. Тоді кому ж це пощастило? - запитала я в нього злегка посміюючись.

- Ну так, точніше не пощастило йому. Ну він Іошинорі Морі. Я одного разу зайшов у його кімнату в п’яному стані, ми начебто ще з ним побилися, не особливо пам’ятаю деталей… Та й мені здавалося, ніби я зізнався йому в коханні… даючи йому пиво, але він відмовився… Я був дуже злий. Тільки й робить, що клоуном мене називає. Так, Морі нічого не розуміє у справжніх почуттях! - крикнув шаман, ображено дивлячись на всі боки.

- Ось як. Його везіння, звісно підвело, ну гаразд, ти не засмучуйся. Я не думаю, що він віддає перевагу хлопцям. Навіть якщо йому вони могли б подобатися, то вже точно не виявився б ти. - цілком серйозно сказала йому.

- Та ти вмієш підтримувати… Іди… - сказав це, виганяючи мене.

- Ну гаразд, як скажеш. - коротко проговорила я це і вийшла з кімнати. Наступним кроком пішла до себе, вже там лягла на ліжко і заснула.