Глава 2: Всупереч зрадам (Класний Суд)

Настав час дізнатися заплямованого. Я оглянула цей зал і з’явилися ще 2 портрети. Зображення Мей Кавасакі, яку було страчено за вбивство Нео Вада. Її позначили червоною рідиною, також зобразили смайлики не тільки навколо неї, а й саме обличчя стало божевільним. Інший портрет - це жертва Кезу Вада. У неї, немов кров ллється з рота і позначена шия. Не можу сказати, що вона була найдобрішою людиною. Правда швачка далеко не з тих людей, хто може вбити. Ще про їхні смерті нагадує цей запах гнилі в повітрі, але цього разу мене не нудило. Можливо, я звикла до нього, тому перша заговорила:

- Для початку нам треба назвати всі докази, які ми знайшли, а потім шукати винного. - проговорила, оглядаючи інших, тільки один Хомма видав награно здивований вигук. Решта спокійні та врівноважені.

- А хіба це й не роблять на суді? - запитав він мене. Я спочатку мовчки плюнула вбік, потім невдоволено глянула на нього.

- Скажи, тебе хоч хтось питав?! Я не дозволяла таким, як ти, відкривати пащу! - злобно відповіла йому. Шаман, не розуміє, чому така зла, і злякавшись, не став відповідати. Мені ця реакція сподобалася, після хімік промовила:

- Так. Атсуко права, але відповідати грубо теж не треба. - подивившись на мене з попередженням та продовжила: - Як нам відомо, дивлячись на Іннофайл:

Кезу Сано/Вада. Знайдена в Лабораторії Будівельника.

Причина смерті: отруєння.

Це все, що ми прочитали. - зазначила Йосіда, дивлячись на інших, тут же Мінамі помітила підозрілу особистість.

- Хм, вам не здається це місце підозрілим? Лабораторія Будівельника… Цікаво. Морі, ти ж можеш пояснити, що тут відбувається? - запитала журналістка, глянувши на нього, хихикаючи під кінець. Хлопець залишився абсолютно спокійним і розслабленим, проте косо спрямував свій погляд на цю дівчину. Між ними почалася перепалка, але це надто гучно сказано, лише стали звучати слова і виправдання:

- Хех, невже ти підозрюєш мене? Ну, ну… Яка нісенітниця. Адже навіть якщо вона там вбита, це не означає, що я її вмертвив. - промовив будівельник спокійним тоном, дивлячись на журналістку. Вона не думала, що він буде безтурботним. Щоправда Хізеко продовжила наїжджати:

- Чому це? Цвяхи - це твоя тема. Чим доведеш, що ти не винен!? - запитально крикнула, показавши на нього пальцем. Фіолетоволосий усміхнувся так, ніби це його не стосується.

- Що ж, тобі потрібен доказ. Щоправда перед цим скажи, з чого це взяла, що цвяхи моя тема? Мені цікаво. - прорік це і з нетерпінням чекає відповіді. Однак дівчина здивувалася не тому, яке запитання їй поставив будівельник. Її вразила впевненість високого юнака, вона ніяк не могла очікувати, що таке можливо. Русява втупилася, стиснувши свої зуби в тонку лінію, тому її нижня щелепа майже висунулася вперед. - Дивись, тобі навіть нічого сказати. Певно, це ти підозріла? Звинувачує мене, а сама відповісти не здатна. - принизливо підмітив їй, та злобно втупилася на темноокого. «Невже вона вбивця? Ще не всі докази сказані. Не думаю, що все так легко…» - думала про цю можливість.

- Чого це ти на мене стрілки свої переводиш? Негідник! Так, як тобі не соромно! - голосно волала журналістка, дивлячись у його душу очима повними ненависті. Іошинорі витримав її погляд, точніше він не помітив. На стільки вона йому байдужа.

- Мінамі, у мене є доказ проти тебе. Точніше ти сама мені про це говорила. Пам’ятаєш, ти любиш катувати людей будь-яким способом, таким чином ти хотіла це зробити з Кезу! - вимовила я, цикнувши на неї, після з цікавістю втупилася в її обличчя. Раптом помітила, на її лобі виступили бісеринки поту. Дівчина стала єхидно посміхатися, здається, вона пересилила свої можливості.

- Ах ти ж… Хіросе! Чого ти мені заважаєш! А? Найрозумніша тут?! Це не доказ! - заволала, не витримуючи мого втручання, показуючи на мене вказівним пальцем. Я проігнорувала це і зробила ще один хід.

- До речі, ти ж бажала, щоб ця гра стала цікавою? Так ось, ти зробила все, щоб це втілилося в життя! - вказала їй, Хізеко втихомирила свій запал, але продовжує дивитися на мене, як на монстра. Решта свідків подивилися на неї, утворилася навколо тиша. Усі чекають поки вона щось скаже…

***

Цей момент настав, витримавши невелику паузу, руда вимовила:

- Так. Мабуть, більше немає сенсу заперечувати це. - несподівано Мінамі розпустила своє волосся. Вони виявилися середньої довжини, але кучеряві й дуже гарні. Опісля одягла окуляри й глянула на нас, як на дітей. Тепер вона здається старшою, але все одно є нашою ровесницею. Дівчина продовжила: - Я та сама вчителька, яку було звинувачено в катуванні дітей. Внаслідок цього прийняла образ журналістки, щоб мене не запідозрили. Звісно, моє ім’я не справжнє, мене б легко розкусили. Тож навіть із моїм невдалим образом мене не впізнали. - провіщала так, наче є вчителем. Голос у неї був тихим і спокійним, нагадує темп мови Іошинорі. Однак тут відчувається гордовитість і зарозумілість.

- Тоді скажи своє справжнє ім’я. - я, вказуючи на це, а та прикрила рукою своє обличчя і почала посміюватися. Мене почало це дратувати, оскільки цей сміх псуває атмосферу таємничості. Коли журналістка закінчила свої емоційні пориви, вона відповіла:

- Знаєш те, що ти занадто багато чого хочеш Хіросе? Тобі варто стримувати себе. Хоча напевно не тільки тобі цікаво, й іншим теж. Тому назву своє справжнє ім’я, я Акіра Мінамі. - Коли вона назвала своє непідробне ім’я, всі зрозуміли, що це правда. Фіолетовоока є вчителькою молодших класів. Оголошували в новинах, що якась вчителька Акіра Мінамі була виявлена за катування дітей. Це були різні способи, але найголовніше, у неї є стиль. Вони, як зазвичай, зав’язані на офісному стільці. Найголовніше це 4 цвяхи, якими приносила великий біль. Навіть декого таким способом було вбито. Це було ще те моторошне видовище. Вбивство Кезу ніщо порівняно з тим, як були вбиті діти. Їхні обличчя понівечені, але у Кезу нічого не побачили. Тож нашу справу можна назвати пародією на Акіра Мінамі. Залишилося її про це запитати.

- Зрозуміло. Акіра, ти справді катувала Кезу Вада? Якщо це так, чому ти не закінчила розпочате? - запитувала її, та почала розповідати:

- Хох… Так, це була я. Моя справа і справді не закінчена. Проте спеціально зробила, щоб її не вбити. Моє завдання було добути собі інформацію. Я отримала те, що хотіла. Через це жодна кістка жертви не зламана, просто зазвичай не шкодую, коли роблю комусь боляче. Все ж їй не пощастило, вона могла вижити, якби не попався той, хто захотів вбити. Хоча є шанс, що він спочатку цього не бажав, але це схоже на маячню. - усміхнувшись, оглянула всіх присутніх.

- Дякую за те, що залишила її тіло майже недоторканим. Як же чудово вбивця повторив техніку твого мистецтва. Боже! Це божественна рапсодія. - він дивиться на молоду вчительку з виразом, який важко описати - суміш захоплення, божевілля і бажання. Його аж затрясло від того, що уявив і облизнув губи. Зрештою дехто не витримав такої непристойності, а саме хлопець у будівельному комбінезоні. У нього з’явилася емоція відрази. Морі, немов зашипів, як змія, і очі його налилися ненавистю.

- Агх… Ти хоч розумієш, що смердить із твоїх вуст. Гидка жила, яка не властива нормальним людям. - промовив із холодною злістю в голосі, після чого у Хомми злізла посмішка з обличчя. Реакція Іошинорі багатьох призвела до здивування і замішання, тому фіолетоволосий побачивши їхні погляди, знову став кам’яним.

- О, то ти вважаєш себе нормальною людиною? - несподівано запитав Дейчі, і я сама зацікавилася таким запитанням. Темноокий на мить заплющив очі, його риси обличчя пом’якшилися. Однак після цього серйозно заговорив - його погляд став темнішим, і наповнився владою:

- Хм… Яке дурне запитання. Присутнє тільки невігласам на кшталт тебе. Я відповім так, тут усі нормальні люди до пори до часу. Немає спочатку поганих, абсурдно вважати, що людина народжується такою. - багатьох він поставив у глухий кут такою відповіддю. Чесно думаючи, сама мало що зрозуміла з його слів, але вони прозвучали гарно й мудро. Мінамі вирішила поцікавитися:

- З чого це раптом заговорив, немов психолог? - його потішила ця ситуація. «Значить у нього є досвід у подібних речах.» - мислила в цьому напрямку, адже інакше він не відреагував би з такою легкістю.

- Справді, кумедно. Хто його знає? Якщо вам потрібні відповіді, то не стійте стовпом, а шукайте. - висловився так, ніби прочитав із книжки. Я вирішила припинити цю безглузду дискусію.

- Це заходить надто далеко, ми відходимо від теми. Мені потрібні твої свідчення Теруко. - попросила, подивившись на неї, хімік зрозуміла, що від неї вимагається.

- Гаразд. Акіра, є шанс, що це випадкове вбивство. Тоді нам варто обговорити дві склянки. Менша містить 20 грамів ціаніду, а інша побільше - звичайна вода 40 мл. Найімовірніше той, хто скоїв злочин, не робив підрахунки. Мабуть, щоб добити жертву могло вистачити і меншої дози отрути, а саме ціаніду. Припускаю, що отруту використовували в останню чергу, щоб прискорити процес настання смерті. Єдине дивно, що вбивця не спробував позбутися доказів. Або він дуже поспішав, або настільки впевнений у собі. - обговорювала Йосіда розуміючи, про що твердить.

- Дякую за твою допомогу. Тепер ми знаємо, хто катував Кезу. Щоправда, причина смерті - отруєння. Навряд чи та сама Акіра вибрала таке вбивство. Самі посудіть, наскільки їй не в кайф таке провертати. Нам залишається знайти справжнього вбивцю Кезу Вада. - оголосила це, вдивляючись на інших. Оглядаючи їх, мені захотілося, щоб інша людина про це розповіла. Цікаво, що вона скаже…

***

Будівельник не особливо бажає цього, але заради пристойності став говорити:

- Хм… Ти в цьому впевнена? У такому разі, доведи. Хех… Я-то знаю істину. - потім його голос видав тихий сміх, з невеликою посмішкою на обличчі. Я досі не відаю. «Чому Іошинорі такий необачний? Усі можуть подумати, що він реально вбивця.» - насторожившись, подумала я, а мої салатові очі зустрілися з його бляклими фіолетовими очима. Після цього в мене з’явилося дивне відчуття, немов би в мою душу вповзає отруйна змія. На стільки побоююся його дій.

- Ти про що говориш? Яка ще істина? - запитувала про це, тут же він відвів погляд. Виглядає це так, ніби приховує щось від нас.

- Якщо сама не зрозумієш, то ми всі програємо. Я не мав наміру щоразу тобі допомагати, адже не збирався ставати твоїм захистом. - вимовив це, після різко подивився на мене. Я відчула його силу, але при цьому є щось інше. Навіть не знаю, як це описати… «Як тебе розгадати?» - поцікавилася у своїх думках.

- Гаразд, і без тебе впораюся. - промовила йому, а високий хлопець усміхнувся і промовчав. Далі дівчина в темному вбранні оголосила ще один доказ:

- До речі, пам’ятаєте підказку, яку дав нам Інносу? - глянувши на нас, оранжевоокий почав нести нісенітницю.

- Яка підказка? Він нам її не давав. - сказала явно не дуже тямуща людина і та подивилася на нього, як на ідіота.

- Придурок… Я кажу за таємницю головних дверей другого поверху. Інносу, можеш особливо обдарованим пояснити про ці двері? - попросила пухнасте створіння, той усміхаючись підстрибнув і почав нагадувати:

- Ху-ху-ху. Так, я це зроблю! Загалом, якщо закрити ці двері, то на інших поверхах не буде чутно, що відбувається на 2. Можете кричати скільки хочете, але вас ніхто не зможе врятувати. Тому не дивно, що Кезу не почули. Однак це стосується не всіх, хто перебував на цьому поверсі могли запідозрити щось недобре. - своєю промовою, він випадково дав нам ще одну підказку.

- Зачекай, значить були ще люди на 2 поверсі! - крикнула я і фізик здивувався.

- Дивно від тебе таке чути, Хіросе. Адже ти с-сама була на 2 п-поверсі. - вимовив насторожено Імаї, і жовтоволоса поглянула на хлопця, кивнувши головою на знак підтвердження його слів. Акайо, несміливо посміхнувся у відповідь.

- Так, я була в Лабораторії Хімії. Тільки в таких Абсолютних кімнатах теж нічого не чути. Взагалі якщо так подумати, Акіра на момент вбивства пішла з поверху, як і Теруко, з якою зустрілася в тій же лабораторії. Це означає, що на поверсі перебувала Кезу, вбивця і я. - вирікла і раптом льотчик додав.

- Щодо цього, я теж був на 2 поверсі. Просто вирішив це сказати, щоб не виникло зайвих запитань. - додав він, подивившись на мене. Підозріло з його боку так говорити, це звучить як відмазка.

- Мене твоя фраза не переконала, міг би щось інше придумати. Послухай Аокі, ти легко можеш виявитися вбивцею. Я знаю, що в Сечіко є доказ, який вказує, що вбивство було скоєно чоловічою статтю. - сказала, натякаючи Куботі, щоб вона його показала. На скільки відаю, Мінамі використовувала інструменти, які допомагали в закріпленні цвяхів, але тут інша ситуація. Ніщо, крім цвяхів і ще однієї речі, не було виявлено в якості зброї.

- Ось це тканина. Звісно, я не до кінця розумію, про що ти говориш. Щоправда, я усвідомила, як забивали цвяхи до руки без молотка. Бо він не був задіяний у вбивстві. Злочинець узяв цю тканину, а цвях був знизу. Вийшла ось така проста конструкція. Тільки, щоб забити цей цвях потрібно сильно вдарити по руці. Як я розумію, ти про це? - запитала вона, щоб зрештою переконатися у своїй правоті.

- Так. Навряд чи звичайна дівчина могла так сильно вдарити. Тому мені спадає на думку лише один варіант. Що вбивця - хлопець. - зазначила впевнено і чекаю поки інші щось скажуть…

***

У підсумку футболіст узяв слово:

- Думаю, ти маєш рацію. Тоді ті, хто були на 2 поверсі, і є підозрювані? - поцікавився хлопець у спортивній формі.

- Можна і так сказати. Як ми з’ясували, на поверсі було 4 людини: я, Кезу, вбивця і Джунічі. - оголосила це і Ючі вирішив ще дещо помітити:

- Хлопці, вам не здається, що тут щось не так? Адже вбивця може бути з 3 осіб. Насправді їх не 4, а 3. Уже ж зрозуміло чому. - після я посміхнулася, подумавши про ту саму ймовірність.

- Цілком можливо. Тоді залишається 3 підозрюваних: я, Кезу і Джунічі. Щоправда, сама жертва не могла себе вбити, тому в нас 2 людини: я і Джунічі. - пояснила їм і воно заговорило:

- Як я розумію, ти теж не могла це зробити. Бо ми це обговорювали, що в дівчат менше сили, ніж у хлопців. Тому ти б не змогла таке провернути. Залишається один варіант - це Джунічі Аокі Абсолютний Льотчик. - промовило про це, і всі поглянули на хлопця в шоломі. Він не виглядає сильно здивованим, ніби знав, що так станеться.

- Зачекай, ти хочеш сказати, що вбивця я? Ну хоча, якщо вже на те пішло… Так, я Джунічі Аокі Абсолютний Льотчик вбив Кезу Ваду. - зізнався і на цьому ми закінчили справу. Тим часом Інносу їв попкорн і подавився, коли припинилися дебати він весело промовив:

- Тьху… Ого! Ви так швидко закінчили обговорення! У мене аж попкорн застряг. Хоча… мені ще потрібно його залишити на найсолодше. - тільки я не згодна з цим.

- Та почекай ти з десертом! Я ще не розповіла, як вбили Кезу! - крикнула йому, Інносу засмутився, немов надувся і склав свої лапки на грудях.

- Ну гаразд… Давай. – сумно дозволив пухнастик, і я почала уявляти…

***

Пояснення вбивства:

Зав’язалося з того, що Акіра на 2 поверсі запросила її в Лабораторію Будівельника. Кезу спочатку не хотіла туди йти, але зрештою та переконала.

Вже там вона зрозуміла, що та задумала. Згадавши, що Мінамі хотіла зробити все куди цікавіше. Тому Вада намагалася вибігти з кімнати, але в неї не вийшло.

Мінамі штовхнула в бік офісного стільця, потім взяла мотузку і закріпила її. Сама швачка хиталася туди-сюди, але це було марно, та лише посміхалася з її відчаю.

Журналістка запитувала все, що їй необхідно. Кезу неохоче відповідала, але довелося. Думала, що в такий спосіб зможе вижити.

Зрештою я згадала, що після розмови з Теруко почула підозрілу людину, яка зайшла в Лабораторію Хімії. Тихо взявши все, що потрібно, вона вийшла звідти.

Далі після допиту дівчина пішла і залишила Кезу одну, і слідом той зайшов до неї. Вона навіть стала сподіватися, що її врятує, але це була брехня.

Вбивця підійшов до неї, взяв тканину та цвяхи і почав протикати її руки. Кезу кричала, билася ногами об підлогу. Шкода, що через головні двері ніхто не міг почути її крики.

Швачка плакала, благала припинити і останній штрих це була отрута. Цей чоловік залив отруту до рота, і та опустила голову і заплющила очі. На цьому закінчилося її страждання.

Чи не так, Джунічі Аокі Абсолютний Льотчик?! Ти вбив невинну жертву!

На цьому я закінчила пояснювати. Інносу поплескав у долоні і він став таким задоволеним.

- Ура! Як чудово! Звичайно, всі хочуть дізнатися, через що все-таки це сталося. Тільки спробуйте не слухати! Я буду злитися! Як уже знаєте, Хізеко Мінамі, яка насправді Акіра Мінамі, хотіла зробити вбивство цікавішим. Хоч до кінця не завершила розпочате. Тільки незрозуміло, чому Джунічі добив Кезу отрутою і при цьому поцупив фішку Акіри з 4 цвяхами? Це справді інтригуюче. Можливо його хтось змусив це зробити? Ху-ху-ху… нехай сам Джунічі про це розповість. - повідав пухнастик показуючи лапою на льотчика, він почав говорити:

- Так, ти маєш рацію. Це була не моя воля… Хоч і виглядало так, ніби цього бажав. Я можу сказати, хто це був. Чесно, вам варто примітити цю людину - це Іошинорі Морі. Я здивувався, що він дозволив розкрити себе. Навіть так цей вчинок досить шляхетний, тому попри все поважаю його. Ті-ж цвяхи це була його ідея. Загалом, я закінчив. - ми почули мотив Джунічі, він був усього лише лялькою, якою водили за ніс. Тож це не зовсім його провина, а керуючого. Саме так, Іошинорі Морі. Однак скоро ми побачимо другу страту і це не як не втішає. Залишається чекати його кінця…