Глава 4: Постріл у ціль (Страта)

Страта

×

The expulsion of the demon

Вигнання демона

Раптом Дейчі опинився в якомусь колі. Це пентаграма. Навколо неї ходять люди і щось говорять:

«Господь, пробач нас за наші гріхи. Ми закликаємо тебе, щоб цей грішник прийняв вигнання демона. Він біс! Біс! Так, у ньому сидить сатана, прийди сюди боженька, і зроби так, щоб цей чорт помер! Во слава господа!»

Після цього ще з’явився чоловік, він схожий на благословенну людину. Бог почав говорити:

«Я господь, прийшов допомогти цьому демону, убивши його ми зможемо вигнати диявола. Хлопці нападайте на нього!»

Крикнув боженька і вони, як зомбі накинулися на нього. Люди стали виривати його тіло на шматочки. Хомма з усією силою кричить, і більше він не може це робити. Адже більше його немає. Шамана розірвали на частини. Останки тіла склали в мішок, і пентаграма спалила все, що там було.

На цьому божевільна страта закінчилася. Інносу радісно засміявся:

- Ху, ху, ху! Ви як завжди чудово мене дивуєте, що можете так швидко розгадувати справи! Сподіваюся, наступне вбивство буде кращим, ніж це! Ну ладушки, ще побачимося! - крикнув він, зникнувши з нашого поля зору. Я подивилася на інших, багато хто звик до цього всього. Тільки одна людина мовчки пішла з Класного Суду, це виявився Іошинорі Морі.

- Що це з ним? Вам не здається, що він якось дивно поводиться? - запитала Акіра, дивлячись на юнака, що йде.

- Без поняття, він почав дивно поводитися ще перед стратою. - помітив хлопчик цей факт, а червоноволоса, хвилюючись за нього, глянула на інших.

- Може Іошинорі втомився на це дивитися? Я й сама не хочу бачити все це… Це нестерпно! - голосно прорекла вона, дивлячись на нас.

- Ти маєш рацію, це справді жахливо. Думаю, у нього все минеться. - впевнено вимовив, сподіваючись на це. Тут же пролунав гучний сміх, що лякає до глибини Маріанської западини. Присутні в залі засідання подивилися на мене з подивом - що тут такого смішного. А мене просто розсмішили ці слова - настільки вони дурні й нікчемні.

- Ха… Ви серйозно щодо нього? Ах, як же ви не розумієте? Це показуха. Удавання, адже раніше він тільки цим милувався. Ой і зараз, Морі такий сумує через смерть цього ідіота шамана? Ха, не смішіть мене! - принижено й оглушливо провіщала їм, дивлячись на них, наче зверхньо.

- Мені не подобається твоя поведінка. Ти просто не розумієш почуттів інших. Взагалі сама поводишся, як поїхавша дівчина, у якої, як мені здається, дві особистості. Одна нормальна, а іншій би пора в психлікарню. Чесно, Іошинорі і то краще поводиться, ніж ти! - чітко з криком сказала агентка, але мені все одно на їхні слова.

- «Та це вони нічого не розуміють, навіть недоумок Хомма усвідомив, що будівельник ще та тварюка. Нам потрібно позбутися цього непорозуміння, чи не так?».

Запитував голос у моїй голові. Я повністю з ним згодна, думаю, від нього буде легше позбутися. Якщо вони мають рацію щодо його стану, то в такому разі це виявиться простіше простого.

- Мені начхати на твої слова, вони ніщо. У підсумку ви всі переконаєтеся в моїй правоті. Потім будете дякувати мені за це. - пообіцяла це їм, та пішла із зали суду. Я не хочу дивитися на їхні обличчя, вони мені ні до чого. Я цікавлюся тільки одним: «Що ж буде далі?». Мислила про це і попрямувала до своєї кімнати. За кілька хвилин дійшла до неї, як зазвичай за собою зачинилася і лягла спати…