лоша

            Останній салон з прокатом відеокасет лишився десь на краю світу, можна сказати й що десь поза його межами.

            То знак давно-давно минулої епохи: розумієте, знаки ніколи не зникають остаточно й назавжди, було б бажання –

то завше можна їх відшукати, треба просто знати, де саме.

Епоха минула – хазяїн салону дуже не хотів минати, воно й не дивно: минати не хочеться нікому, це правда.

То й перевіз свій салон кудись туди, де тепер відшукати його можуть тільки ті, кому справді треба: ті люди, які самі

як незримі знаки давно минулих епох.

 

Джун досі має в себе відеомагнітофон: ховає його в шухляді під ліжком, дістає частіше, ніж можна подумати.

Дістає частіше, ніж можна подумати так про неї: насправді, ні в кого на чолі не написано, чим він займається і захоплюється,

було б звісно зручно, але геть нецікаво – в цьому питанні наш світ напрочуд продумана штука.

Цей відеомагнітофон – подарунок від Татка-Всесвіта, і насправді це її другий, бо перший зламався ще в ранньому-ранньому дитинстві,

до створення світу, але не до епохи відеокасет та салонів прокату.

 

Між зірок завжди тихо – в космосі нудний вакуум: мовчазний, не дає послухати музики, та що там – навіть власні думки.

Від того болить голова.

Розумієш Лукаса – Джун розуміє – вдячна за те, що він дав послухати постріли бластерів, доморощені фізики,

яким то не до вподоби, просто ніколи не мали довгих-довгих прогулянок за край світу, в останній салон, де лишилися VHS.

Але смаколики Лукас робить ліпше.

 

Хазяїн салону не змінився ні трохи: все той самий тип в прикиді хіпі, схожий на молодого козлика чи сатира через свою борідку,

в зламаних окулярах, в яких замість дужки – резинка.

Він, відверто кажучи, такої ж думки про Джун: вона крокує за межі світу вже сотні років лише для того, щоб взяти мультик про Спіріта.

Мовчазний – Джун чудово відомо, що він знає насправді всі мови світу, та коли маєш таке знання хочеться одного:

мовчати, мовчати, лишень – мовчати. Не питає ніколи й нічого, не дивно – бо сам дуже любить той мультик.

Його мотиви й причини Джун не відомі, відомі тільки свої: цей мультик вона дивилася із сестрою в далекім-далекім дитинстві.

Джун включає його – дивиться, як незграбне лоша стає дорослим конем, і немов відчуває поряд присутність сестри.

Як в дитинстві – миска черешні, тріскучий товстун-телевізор, і відчуття, що твій захоплений погляд в кімнаті не сам.

 

Стрибає веселе лоша по зеленим, безкінечним й непідкореним преріям: чи згадує Джулія ці епізоди з дитинства?

Вона зазвичай засинала до того, як Спіріт ставав дорослим конем. Джун не розуміла сестру, та тепер, здається, щось таке є:

теж хочеться лягти – і заснути, лишившись незграбним лошам. І не бачити, як виростаєш дорослим конем.