Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
2023. лист
кров
морок
танці
мушля
ранок
жест
потяг
брехня
відлік
погляд
саке
захист
межа
пляма
янгол
хрускіт
фільм
мітла
лоша
опудало
азарт
поклик
перстень
закон
примара
новина
спогад
2022. крейда
книги
щоденник
карти
босі ноги
майбутнє
гриби
правила
мить
корона
отрута
скло
укус
дерево
вино
сльози
ворона
пальці
вишня
торбинка
купальник
сухоцвіт
пиріг
чорт
поцілунок
минуле
корсет
робот
ти
море
Мої пальці торкались пожовклого листя: на галявинах, на тротуарах, на подвір’ях, на чужих і на власних чоботях.
Мої пальці торкались пожовклого листя: під наглядом вересня, жовтня, листопада, під наглядом Татка-Всесвіта.
Мої пальці торкались шарфика вітру, вологих лавочок, мовчазних фонтанів, тонких павутинок й прозорого повітря,
торкались покусаних губ, самотніх рук, неприкритих ший, оголених поглядів та вдягнених почуттів,
торкались замовклих кроків, торкались пір’я мертвих птахів, сну комах і кошмарів тварин, як на струнах грали на сонних паралічах.
Мої пальці торкались білого снігу: на землі, на траві, на підвіконнях, на вершині гори і на слизьких ганках.
Мої пальці торкались білого снігу: мої рухи спрямовували грудень, січень і лютий, Татко-Всесвіт намагався підсунути рукавички.
Мої пальці торкались бурульок на дахах, торкались неймовірних картин на склі, льоду на поверхнях рік і калюж,
торкались смерті сніжинок, торкались рум’яних ланіт сніговика, вуст ожеледиці, тонких плечей завірюхи,
торкались нестрижених нігтів під рукавичками, торкались щетини, схованої шарфом, торкалися запітнілих окулярів, полишених на столі.
Мої пальці торкались молодих квітів: вони виростали крізь тріщини, з-під стін домів, з мертвих і живих тіл.
Мої пальці торкались молодих квітів: під керівництвом березня, квітня, травня, а Татко-Всесвіт мовчав, певно, вирощував їх для мене.
Мої пальці торкались флейти, гітари, піаніно, торкались навіть до скрипки, до арфи і до трикутника,
торкались рук письменників, фікрайтерів, поетес, торкались ременя на штанях Екзюпері і комірця сорочки Палагнюка,
торкались таємниць ніби пошепки, торкались дверей можливостей, які відкриває весна, але вони ще були зачинені.
Мої пальці торкались браслету з білих камінчиків: була темрява, було дитинство зі зниклим світлом.
Мої пальці торкались браслету з білих камінчиків: це єдине, сестро, що нас відрізняє, я маю то відчувати.
Не давай мені руку, сестро, не спиняй мої пальці своїми,
дай знайду
твій браслет на нозі
дай не дам
темряві стерти різницю між нами.