минуле

            Як тебе звати? Га? Маноло? Як того кубінця з фільму Обличчя зі шрамом? Ти чимось на нього схожий, правда.

            Га? Що-що кажеш? Минуле? Блін, пробач, не розчула одразу, але ти все одно схожий на нього. Ти мені навіть подобаєшся,

            не переймайся, я маю старших братів, та ніхто з них не нюхає кокаїн, і ніхто не буде тебе вбивати.

            Обличчя зі шрамом? Що? Га? Як того фільму не бачив жодного разу в житті? Ти подивися обов’язково, він класний.

            Сей хеллоу ту май літл френд, скажи, Минуле, я схожа на Аль Пачіно? Трошки… Мій тато, коли сердиться, схожий на Аль Пачіно.

            Давай скажу щось сердите? Га? Ну послухай будь ласка, мені цікаво! Я ладна вбити комуніста й за так.

            Схожа? Га? Я сказала це не сердито? Факін кокороч. Пробач, Минуле, я більше не буду лаятись, я не думала, що ти теж знаєш англійську.

            Ти ж не дивився Обличчя зі шрамом… Як це пов’язано? Га? В сенсі? Ну я англійську вивчила тільки після перегляду того фільму.

            Хочеш, подивимось разом, Минуле? Я запрошую тебе, я складу тобі компанію, ну господи, та й що, що знаю тебе ледь-ледь?

            Ти живеш тут, Минуле? Маєш Нетфлікс? Я маю, брала підписку на двох, та так і не знайшла, з ким поділитися.

            Так, цей… Пробач, що так мене занесло, я йшла і випадково вийшла сюди, я думала, що це острів, на якому ніхто не живе.

            Ти любиш дику природу? Він виглядає так, як місця, куди тато мене водив гуляти в дитинстві. Це наче одне з його недоторканих творінь.

            Острів Минулого, не знала, що твоє ім’я відмінюється, бач, я вже знаю про тебе більше, думала, буде типу Острів Минуле.

            Минуле, я хочу знати про тебе більше. Я обожнюю знайомитися з новими людьми під перегляд старих фільмів. Пішли?

            Пішли. Чому я боса? Я так краще відчуваю тепло, яким насичується земля, це Літко навчила мене, моя тітонька. Мене і сестру вона вчила.

            Дякую, браслет це подарунок татка, він створений з білих ворон, серйозно, блін, я не жартую, Минуле!

            Як мене звати? Джун. Що? Га? Як ім’я першого місяця літа? Точно, дякую, що нагадав, а то я все не могла згадати,

            що ж мені нагадує моє власне ім’я.