Місто Безпритульних
Повість №1
«Місто Безпритульних».
Книга 1 «Зародження»Історія 1 «Початок»
У творі є згадки крові, без детальних описів.
Увага! На сайті заборонена романтизація, нормалізація та видавання за щось правильне й бажане таких явищ як насилля (фізичне, сексуальне та психоемоційне), відсутність прямої згоди на секс та навколосексуальні практики, педофілія, зоофілія та знущання над тваринами, а також різні прояви ненависті та нетерпимості, як-от гомофобія, расизм, сексизм тощо. Персонажі, котрі беруть участь у сценах сексуального характеру, мають досягти віку сексуальної згоди (16 років), а краще — повноліття (18 років). Роботи, котрі порушують правила сайту, будуть видалені із зазначенням причин.
Повість №1
«Місто Безпритульних».
Книга 1 «Зародження»Історія 1 «Початок»
присвячую всім фанатам такого ж самого скла як і я.
Реґулусу було всього лише сімнадцять, коли він пішов з життя скоротивши собі віку.
Іра все своє свідоме життя ненавиділа хімію, а Максим – малолітніх дурочок, які велися на його зовнішність. Якось вони зустрілися, і в школі пролунало перше вбивство.
– спи, бовдуре.
ніл і заснув. в ліжку ендрю. з його рукою на пошрамованих грудях.
ендрю прокинувся в порожньому і холодному ліжку з відчуттям крові ніла на руках.
[про нічні жахіття, наліпки-зірки та теплі обійми]
Нажаль, але присвячено ріку війни, проти безмежно тупої держави. Нажаль,а але натхнення прийшло після перегляду документалки «рік» від Дмитра Комарова
Війна спалахнула неочікувано, зі страхом та, ще раз страхом. Всі хотіли вижити, а ми хотіли любити. Останні хвилини, останні секунди разом. ми чули останні подихи одне одного, чули, та не знали, що ж буде далі.
Переродження. Другий шанс. Нове життя. Руді Ешворд колись мріяв потрапити у світ Данмачі, познайомитись з головними персонажами, взяти участь в пригодах. І от він в Ораріо, серед ельфів, людей, хоббітів, дворфів, звіролюдей та богів.
Ніл Джостен мандрує на самоті вже майже рік після смерті матері. Вона сказала йому знайти Дамблдора, який захистить його під час війни чарівників від батька.
Проте супергеройське життя часто було таким. В один момент Пітер мріяв про спокійний вечір з їжею та фільмами, а потім відчинив двері і знайшов посеред своєї квартири Тоні Старка, що стікав кров’ю на улюблений килим тітки Мей.
Він обожнював відчувати цей солодкий біль, що розливався по місцю удару, він змушував тремтіти, відчувати збудження. Він готовий був терпіти все, абсолютно все, що Хлопець робить з ним, лише б тільки це ніколи не припинялось.
просто закрити очі і уявити, що в машині не горить остання константа життя хлопця без імені. у нього немає імені – тільки забуте «абрам», яке мама промовляла тихо та майже незлобно.