Знущання

  Головні герої вирішили відпочити і обрали «не той час і не те місце» для цього, через що зникли безвісті. Компанія зрозуміла, що опинилася на іншій планеті. Все навколо було незвичним та чужим, і героям потрібно було адаптуватися до цих нових умов.

— Напевно, ти найрозумніший із нас, Каору-куне.

— Ти занадто добрий до мене.

— А все ж ти змушуєш мене почуватися особливим.

Іра все своє свідоме життя ненавиділа хімію, а Максим – малолітніх дурочок, які велися на його зовнішність. Якось вони зустрілися, і в школі пролунало перше вбивство.

Яким буває біль, що стирає людину в пилюку? 

Той, що від втрати найдорожчої людини. Він розриває зсередини, пробираючись у кожну клітину кожного органу. Змушує бажати дня власної смерті.

– Як справи? – Тоні склав руки перед собою і спробував зазирнути Пітеру в очі.
– Якщо ти теж вирішив з мене познущатися, то вигадай щось нове, – тихо відповів Паркер. – Підсідати до мене і кликати на побачення, щоб відмутузити на парковці, було в тренді півроку тому.

Це історія про дівчину, яка не любила та чоловіка , який хотів щоб його любили і саме через це вони обидва втратили життя. 

Я люблю її доторки і погляди, і повзаю в її ногах точно цуценя.

Я люблю Аяно всім, чим тільки можна. Вона точно Янгол. А може Суккуб. В будь-якому разі, саме її існування змушує мене тремтіти, наче наркоман за дозою, якої в нього нема.  

Приємного читання! 

«Війна — не пригода. Війна — хвороба. Як тиф.»

А. Сент-Екзюпері 

Створено по мотивам ФЕМГРУДЕНЬ на просторі Твіттер. За моїм АВ(альтернативним всесвітом) по ДжоДжо.