Укрреал

На самому початку знайомства я навіть заздрила Соні. Вона не мала спогадів про інший, нормальний світ. Вона не заздрила самій собі з минулого. Але разом із тим… у неї не було цих особливих, важливих моментів з пам'яті, за які я трималася у найважчі часи.

Сергія такий розклад речей повністю влаштовував. Аж поки на нього, дико виблискуючи очима, не вилетіла наречена. В ультракороткій, строкатій сукні неідентифікованого сіро-молочного кольору, із гніздом кучерів замість нормальної зачіски та змазаною помадою. І, щонайгірше, Сергій її впізнав.

Про кохання з першого погляду Сергій нічогісінько не знав. А от про чисту, взаємну, щиру неприязнь міг розповісти багато.

Слава працює офіціанткою на весіллі й виходить у сад, щоб зробити собі перерву, та стає свідкою втечі нареченої.

Драбл для райтерського бінго від @literadurka (у твітері).
#літературнийдвіж

У цьому будинку у формі лідери С… Вже навіть кутки, здається, мають очі й вуха… Я з останніх сил бажаю звідси втекти.

Автор пише свою комфортну історію, де коли все погано, все одно знайдеться людина, яка вислухає і не спиздоне зайвого. Буквально, бо один з персонажів німий. Заварюйте чайок і приєднуйтеся до нас. Не обіцяю, що це буде швидко, але пишеться з душею.

Сюжет розгортається навколо двох подруг — Меланії (Мелі) та Леї. Вони мають подібні уявлення про деякі речі, але їх відрізняє стиль життя, поведінка, зовнішність.

лише маленький лапслоковий монолог, який я вважала есеєм

Невеличка різдвяна історія про юнаків з теплом чаю у серцях, лимонадними бульбашками у шлунках та святковими вогниками у руках

— Приходьте до храму, — мляво усміхаючись, троє дітей роздають листівки перехожим.