Not beta read

Жан Моро завжди вважався ніким. Без запаху. Без прав. Без надій.

«Дивно, що біль може бути таким різним. Багатогранним. Багатошаровим. Ледь чутним, хвилеподібним, пульсуючим, гострим, ритмічним, голосним.

Марії вже двадцять вісім.  Її життя схоже на повторюваний сон, який зранку і не згадати.

Тепер Сокі живе щасливим життям, з чоловіком і дитиною. Чи не так?

Та людина, не той час. Так вони це називають? Коли розумієш, що це людина, з якою легко, з якою не потрібно думати про осанку, не так вкладене пасмо волосся, плямку на щоці чи прищик; з якою просто добре. Але з нею ж важко.

Хіггсбері завжди привертав увагу до своєї особистості харизмою, талантом, а також великою відданістю й чуйністю до людей, що оточували його. Вес ніколи б не подумав, що такий чоловік настільки зніяковіло реагуватиме на звичайні посмішки й доторки.

Дії відбуваються у Карпатах.

Вей Ву Сянь веде активний спосіб життя, проте не дуже з корисними звичками. Йому вже 22, а отже час шукати роботу, і покинути дім тітки, проте він провалює і цю місію.

Є моменти, коли ти гадаєш, що це вже кінець. Що точка неповернення пройдена. Що всі твої одиниці моральності - відповідальність, обов’язок, чесність, милосердя, совість - втратили свій сенс і стали власними абсурдно-жалюгідними тінями.

У Ґевіна струс мозку та часткова амнезія. Коннор докладає всіх зусиль аби допомогти напарнику відновитися, але, можливо, все є не тим чим видається.

Історія про те, як один невдалий експеримент може попсувати життя.
Аластор - як Аластор. Воксу ніфіга не обломиться. Валентино отримає люлєй.
У фанфіку наявний фоновий Вокс/Вал і натяки на Вал/Енджел.