Шкідливі звички

     Ліс Афродіта приховує багато таємниць. Надто багато.

Та людина, не той час. Так вони це називають? Коли розумієш, що це людина, з якою легко, з якою не потрібно думати про осанку, не так вкладене пасмо волосся, плямку на щоці чи прищик; з якою просто добре. Але з нею ж важко.

Хлопець, що одержимий дівчиною, нарешті зустрічає її у реальному житті. Він ідеалізує її, марить нею. Не помічає власних протиріч і вважає, що йому дозволено трошки більше, ніж іншим.

Вони обидва зламані, обидва втратили надію, обидва гнуться під важкістю буття. Виживання не приносить полегшення, і всеосяжний холод пробирається під шкіру, сягає аж до душі, та чи є щось у світі, що допоможе їм зігрітись..?

Дії відбуваються у Карпатах.

Вей Ву Сянь веде активний спосіб життя, проте не дуже з корисними звичками. Йому вже 22, а отже час шукати роботу, і покинути дім тітки, проте він провалює і цю місію.

Є моменти, коли ти гадаєш, що це вже кінець. Що точка неповернення пройдена. Що всі твої одиниці моральності - відповідальність, обов’язок, чесність, милосердя, совість - втратили свій сенс і стали власними абсурдно-жалюгідними тінями.

Десь збоку шуміла жовтнева злива. Прохолодний вітер відносив у далечінь запах тютюну і вишні. Гілберт любив осінь. Енн була її уособленням.

Все в Моріарах притягує і відштовхує водночас: їх зовнішність, голос, навіть запах і хода. Директор тільки відштовхує, відверто кажучи: звичайний собі буркотун та мозкожер, без жодної нотки аристократизму в дупі, та й тільки.

Так, до біса, життя складне і його буденність вбиває. Але я знаю, що ти поруч, ти - мій достаток.