Мавки

Тієї ночі зорі світили особливо яскраво. Дівчина вийшла з води, ковзаючи в річковому мулі. Ноги ледве тримали – холод пробрав до кісток, тіло оніміло і ледь слухалось. Мокра одежа неприємно муляла тіло, білосніжна сорочка вимастилася багном і позеленіла від водоростей.

Роками Павло чув легенду про руту, казали, мов оберігає її нечисть, ту золоту квітку. Кістьми полягти чи ризукнути наблизитися до квітки лиш питання часу. Але душа козача не знала, що його чекає.

– Мальво?
– Авжеж. Мальва, хіба не бачиш?
Вона здійняла краї хустки, чорної, наче пір’я у воронів. На ній розквітли мальви — рожеві, білі, червоні; зелені листочки, наче дитячі долоньки.
– Хотів до тебе зайти, чув, ти шепочеш різне.

Мавки та ліс, кохання та смерть, ніжність та біль. Історія про двох мавок, які колись були людьми. Давно загублених у лісі, але, на щастя, одна з одною.

Це вуманс про те як дві дорослі реалізовані тьоті засновують село, в якому живуть одні жінки 💅

Читати в телеграмі:

https://t.me/sapfoselo

Але і Малуша не любила мавку - нечисть, та ще й з характером. Правда, аж надто гарна, погляду не відвести. Волосся, чорніше за смолу, а очі, великі, немов два смарагди, що переливаються у світлі сонця.

Дін Вінчестер – демонолог. Він прибуває в Карпати, щоб дослідити слов’янську міфологію, та зустрічає там дивну істоту, на ім’я Кастіель.

Історія про хлопця, який через проблеми у житті рішається на дурість і стає демоном. Що веде до своїх наслідків.

- Хочеш я стрибну разом з тобою? - голос збоку заговорив неочікувано, але досить приязно, і в його руці опинилася чужа, холодна та тремтяча долоня. Ярош посміхнувся - він вірив словам, що у цю ніч можна зустріти свою долю. Їх пальці переплелися.