Безсмертя

Чотири невдалі загравання зі Смертю та один раз, коли Смерть запросив на танець на кладовищі.

Вчені завжди надіялись знайти в космосі хоть якесь життя. І їхні старання не були марними, та нажаль це позаземне життя виявилось загарбником.

Іван не явився, бо вчора мав йти кудись. Куди - напевне не сказав, лиш як завжди лукаво посміхнувся та ніж вістрям в землю увігнав перед тим, як обернутися вовком. 

Велике місто виснажило головну героїню Агнесу: проблеми у стосунках, нещирі усмішки, старанно вичавлений сміх, сірі дні, що проходять в постійній суспільній метушні, швидкі шаблонні діалоги з батьками.

Соломія і її сестра Софія близнючка виросли в жорстких правилах їх клану. Вони самі обрали свій шлях, але радою клана було поставлено жорсткі правила для молоді. Рада і радники в ній, другі після глави клану, їх правила і закони можна зняти тільки якщо у глави є на то всі підстави і докази.

Мить коли межа між вигадкою та реальністю стерлась.

— А-Ян, твої балачки одного дня точно зведуть всіх нас в могилу!

— Ха-ха, Му Цін, якби все справді було так погано, то ми загинули б ще вісімсот років тому, ха-ха!

— О, Небеса! Я так більше не можу! Ваше Високосте, скажи їй щось! Хай замовкне!

Роками Павло чув легенду про руту, казали, мов оберігає її нечисть, ту золоту квітку. Кістьми полягти чи ризукнути наблизитися до квітки лиш питання часу. Але душа козача не знала, що його чекає.

Втікати, запиратись від надоїдливих створінь в асгардській лабораторії Хейд вміла так само добре, як і керувати своєю магією. Проте, що ж робити, коли тебе виганяють з Асгарду? Всього лише відправитись на Землю та попросити Тора — свого кузена, аби той вмовив Одіна передумати.

Ротично-романтичні мрії на тлі вересових пусток та чорного моря.