Роздивляючись свої маленькі пухкі ручки, Оленка майже одразу здогадалась що переродилась. Ну бо ці незграбні дитячи кінцівки, якими й керувати-то через раз вдається, зовсім не схожі на її довгі, жилаві руки двадцятирічної людини!
Минув тиждень за який Цай Ян і думати забула про того… як там його звали? Хей Си? Агх, байдуже. Весь цей час дівчина була надто зосереджена на виконанні «операції Сє Лянь», щоб ще запам’ятовувати імена пересічних бродяжок.
Час плив швидко. Ніби тільки вчора Цай Ян переселилась до королівського двору. Ніби тільки вчора познайомилась зі своїми товаришами по навчанню. І ніби-то тільки вчора деякі її «товариши по навчанню» проганяли її додому бо медицина — не дівоча справа.
Відгуки