Hurt/Comfort

Вони ніколи не були окремо.

«Врешті, ти одинаком стоїш на руїнах, - провадитиме Манве Сулімо речитативом, - не можеш не усвідомлювати, що усі виправдання скоєного зла руйнуються, за нього доведеться платити справжню ціну. Тобі, Морґоте, а не прибічникам й слугам, які розлетілися, щойно побачили твою поразку.

Ельдарські літописи такого не розкажуть. 

– Що… відбувається? Чому метелики змінили свій колір? - Мінхо підійшов впритул до незнайомця, заглядаючи тому прямо в очі. – І чому частина твого волосся посиніла?

Якщо у вас є друг/подруга, ви відчуваєте з ним/нею особливий зв’язок. Бережіть їх, бо добре, коли є друзі. Коли є справжні друзі- найкраще.

Субін вимушений повернутися до рідного міста через непередбачувані обставини.

Але неочікувана зустріч із давно втраченим найкращим другом дитинства міняє все.

«Коли вона сміється – сміються всі навколо. Кімната наповнюється золотом, блискітками і щастям. З обличь людей посмішка не сходить, а біля куточків очей утворюються маленькі промінчики, як у сонця. Тому що у неї сміх особливий, і всім стає краще від нього.

Головний герой Август Мандрівник відгукується на прохання позбавити будинок від привида. Але на відміну від якого-небудь паладина чи священника, робити він буде це по своєму. В результаті, тепер він пов’язаний обіцянкою з невпокійною душею і повний рішучості її виконати.

— Дадзай… — Чюїн голос виходить надто тихим і слабким, і навряд чи досягне адресата. Рука тремтяче піднімається, в якійсь ошелешеній спробі зупинити скумбрію. У грудях дико і швидко пульсує паніка, починається гіпервентиляція; дихання поверхневе й швидке.

Я не знаю, чим я керувався в той момент, але я вперше піддався своїм бажанням. Я ж звичайна людина?