Дівчина, що втратила батьків, наслідки від цього, та відчуття одинокості. Чи зможе вона вийти з депресії? Чи зможе віднайти себе? Що за підступи планує їй доля?
фанхаті Death Stranding у очікуванні другої частини гри
Луїзі Бріджес 17. Вона - улюблена донька знаменитих батьків, що колись врятували світ від Виходу Смерті. Також вона і ще 28 колишніх брідж-бейбі - ціль таємничого культу, що вірить у неминучість кінця світу та намагається повернути до життя Амелію Стренд.
Присвята
фанхаті Death Stranding у очікуванні другої частини гри
Коли до кімнати входила медсестра, він чув кожен її крок, кожен її вдих і порух. Чув, як шелестить тканина її довгого светра, як хлюпає антисептик, котрий вона лиє на й так стерильні одноразові ґумові рукавички.
Кроків Марти, своєї сестри, він не чув ніколи.
В момент найбільшого відчаю до його будинку прийшов Геґрід. Велетень у дивній шубі, з кудлатим волоссям та бородою, щонайменше на дві голови вище за досить високого Луціуса.
– А гіацинт? – раптом запитав Птах, погляд його зупинився на старих прикрасах, що продавала прямо на землі жінка. Серед них лежала брошка у вигляді гіацинта.
– Гіацинт… має декілька значень. Але основне – це вибачення за ненавмисно завданий близькій людині біль.
Мені дивно думати про те, що у таку ніч мені довелося кликати майже незнайому людину, радше приятеля, але аж ніяк не друга. Ні, ні, я не жаліюся, просто намагаюся зрозуміти, як я дійшла до того, що про страшні речі і поговорити ні з ким.
Ніколи не сподівалася на сірі речі так, як зараз. Ні світлі, ні темні, ні кольорові — нуль по Фаренгейту. Чудовий нуль, щоб виходити у люди і не репрезентувати себе.
Після повернення додому я прокатилася червоною гілкою тричі в обидва кінці і інколи виходила просто пройти деякі ділянки пішки. Любила такі маршрути. Гуляти ними було легко і гарно. Зараз просто ні з ким. Навіть прикро.