Оригінальна робота (написана українською)

- Ви не можете зі мною говорити, чи не так?
- Можу... - шепоче тихий голос із пітьми. Він був такий тихий, і хрипів, наче от-от зірветься. - А до чого тоді ці всі записки?

Все в Моріарах притягує і відштовхує водночас: їх зовнішність, голос, навіть запах і хода. Директор тільки відштовхує, відверто кажучи: звичайний собі буркотун та мозкожер, без жодної нотки аристократизму в дупі, та й тільки.

Від будинку поряд віє холодом та непривітністю, а мешканці дається обходять його стороною. Власник - Драко Мелфой вважається тут відлюдником, бо живе один й ні з ким не спілкується.

Коротка замальовка, на яку мене надихнуло відео-едіт у ТікТоці, присвячене якомусь мультфільму. Приємного читання!

- Вона на мене взагалі не схожа, - я склав руки на грудях, кинувши на цю дитину ще один скептичний погляд. Валері гостро подивилася мені у вічі. Тілом пробіглися мурашки, появу яких пояснити було б дуже важко. Кожен м'яз напружився, кров швидше потекла по венах. Вона дивилася так з хвилину.

Хто б міг подумати, що одного разу кохання перепаде не на того. Питання, як таке могло трапитися, повторюються у голові, та в незворотній шлях Сайфер ступив раз і назавжди та як йому діяти в такому випадку, коли навіть просте відчуття взаємного кохання може понести шкоду всьому протоколу.

"Соле, що ти наробила? Я, мабуть… Я, мабуть, закохалася у тебе!" Джіван вигукнула. Вона поспіхом глянула на нерухомі губи в кількох дюймах від неї й гірко заплакала.
Або ж
Прірва, шириною в “люба” та глибиною в “найкраща подруга”, зазнає світла.

Реджина навчила Кейді грати в цю гру — і сьогодні вона перевірить, наскільки добре засвоїла урок. Коли батьки Кейді цікавляться її особистим життям, вона каже їм дві правди та лише одну брехню: 1) У мене було чудове побачення з Ероном Семюелсом. 2) Він мене дуже розуміє.

Що робить брехню переконливою?
“Віра оповідача у неї.” Реджина пояснила і додала, “Ось ти віриш у те, що ми зустрічаємося?”
Кейді прикусила губу.
“Я теж — ні. Тож не вагайся. Доведи протилежне.”
Або

“Люба, ти не повинна вмирати, щоб змусити мене благати.” Кейді нахилилася над ліжком. “Нумо, Реджино, будь ласка , прокидайся!”
Або
Кейді таємно молилася, щоб Реджина не перетворювала життя на жахіття. Але коли автобус виконав її бажання, стало тільки гірше.