Лі Фелікс (Лі Йонбок)

«ми завжди шукатимемо партнерів, схожих на наших батьків, котрих так не вистачало».

Синмін був готовий до того, що кар‘єра айдола може повністю звести нанівець його приватне життя, включаючи романтичні стосунки. Особливо стосунки. Не те щоб ця сфера у Синміна колись пашіла насиченістю, проте він, як і всі люди, потребував ніжності, прийняття та елементарної тактильності.

Їхній світ влаштований трохи по іншому ніж людський….

Фелікс не може заснути через надокучливі думки, але Чан допомагає розвіяти їх завдяки чарівний колисковій.

Для кожного близкість особлива по-своєму, але чи може людина, відчувши вуста протилежної, не бажати насолоджуватись ними ще раз? Що станеться, якщо це відбудеться? А що, якщо перейти межу? Проте це ніщо, коли це невзаємно.

Збірник маленьких комфортних історій (буде поповнюватися).

 Мінхо точно не знав що може лежати ось так, подібно до глиняної ляльки в руках умілого скульптора, який штрих за штрихом викреслює нові грані фігури і його скульптором був Хан який викреслював нові грані його розуму і свідомості.

Йому добре. Йому приємно. Йому мало.

А ви колись забували труси в кабінеті гастроентеролога? Ні? А ось Фелікс забув.

«У нас просто кризовий період», – втішає себе Фелікс, постійно це промовляючи.
А відносини між тим непомітно, але стрімко летять у прірву образ, непорозумінь, віддаленості.