black_fon1
Makgrat
Інше
18+
Інші види стосунків
Бан Чан/ОЖП
Максі
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
дозволяю використовувати дану роботу для натхнення та розміщувати покликання в полі "Фанфіки за мотивами фанфіків"
Немає схованих позначок
вт, 04/16/2024 - 20:45
вт, 06/11/2024 - 22:04
55 хвилин, 49 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Я була звичайною дівчиною, поки моє життя не розбилось на друзки металу.

Пролог

-Кіро!
Великий букет бузку, майже повністю заховав обличчя хлопця своїм цвітом, ховаючи його сяючу посмішку від сором’язливих хмаринок на небі.
-Ти наче цей бузок, твоя краса така ж тендітна як ці квіти, шкода що, в’януть вони так швидко… 

Картина

Сніданок у будинку Кіри проходив звичайно. Тепле весняне сонечко, своїми промінчиками лоскотало шкіру, через привідкриті шибки, ноги лоскотав ніжний подих вітру. Мати хазяйнувала на кухні, на весь будинок розліталися запахи , щойно посмажених млинців.

Під водою

Залишок дня пройшов без пригод. День по трохи поступався своїми правами ночі, розмальовуючі небо аквареллю червоних кольорів. Денний кошмар ще не забувся, вода повинна змити страхи з тіла та душі. 

І здійнявся вогонь..

Повні легені води обпікають груди, дихати важко, не видно дна… Спалах… І ось знову і знову блиск леза прорізає груди наскрізь і цей сміх.. Момент облегшення, вона просинається. Пахне димом.. 
- «Вогонь?!» - дівчина різко підривається.

То.. Невже це я...

Чомусь повіки розімкнулися так легко, ніколи ще не прокидалася такою відпочилою. Сонце пробивалося крізь вікно, несучи з собою купу тоненьких золотих промінчиків, а вітерець, колихаючи півпрозорі штори, створював почуття спокою та вмиротворення.

Теґи: #StrayKids #Ожп
    Вподобайка
    2
    Ставлення автора до критики