ОЧП

Я була звичайною дівчиною, поки моє життя не розбилось на друзки металу.

Весняний фотосет - коротка історія із моїми героями (для яких можливо знайду час і натхнення присвятити повноцінну роботу), а поки насолоджуюсь невеличкими романтичними історіями.

Екскурсія до Версалю виявилась на диво цікавою...

Про заперечення, терпіння та прийняття.

Або ж як двійко йолопів своїм почуттям намагалися раду дати.

Major АВ! СЛЕШ ЛВ/ГП: Незважаючи на відсутність очікувань щодо порятунку планети, у Гаррі все ще присутній синдром рятівника.

Невеличкий драбл про битву покемонів :D 

Я намагались відтворити атмосферу старих епізодів покемонів,думаю події цього фіку могли б бути в канон серії аніме

Якщо не можеш знайти своє місце у світі, то починаєш будувати свій власний, в голові, зі своїми персонажами, погодою, емоціями і згодом втрачаєш контроль над ситуацією. До чого це може привести?

«коли не бачиш виходу можна вважати, що його дійсно нема, чи обмеження тільки в твоїй голові?»

Замальовка однієї альтернативної ночі, точніше її наслідки…

Останнє, що відчула імператриця - клинок, приборканий пітьмою її імперії. Він грубо розрізав одяг і розірвав тіло, вийшовши за кілька сантиметрів від хребта.
Вбивця безкарно пішов, і змив кров у стічних водах Дануоллу, думаючи, коли вже настане завтрашній день.