Скільки себе пам’ятаю, Вогонь завжди був поряд: з моменту народження і до цього дня.
Спочатку вбили майже всю мою рідню, відриваючи від серця по шматочку з кожним хто пішов на той світ, а потім, в один день, Нарє — Вогонь — захопив і мою душу, розчиняючись у ній. Або ж розчиняючи її.
Знівечена, але безсмертна. Моя Феа — моя душа — має тільки одне майбутнє – блукати світом у пошуках зцілення. Навіть якщо загину не знайду спокою.
Задумавшись, кручу виделку в руках: де знайти гінця, який доставить листа? У жодному з трьох міських бюро не знайшлося людини, готової вирушити до Лотлоріена. Навіть мої слова про недоторканність або щедра винагорода не змогли нікого вмотивувати.