Попаданці

Двійнята Техьон та Міре були сиротами, що виховувались люблячими бабусею та дідусем. Вони ростили їх так, як це робили їх батьки, поки не загинули за загадкових обставин. З любов'ю до усього загадкового, особливо, Часу.

Астаріон давно помітив, що його існування - це постійні повторення однієї історії у різних варіаціях. Йому це набридло. Він у відчаї. І він розриває цей цикл, явно не очікуючи зіткнутись з новими проблеми та випробуваннями. 
І штормити буде не лише його…

Це черговий червячний фанфік. Але цього разу україньскою. Не бачу на сайті більше робот по Червяку, тому буде моя. 

Що ж, поперед мене сидять двоє досить приємних молодих людей, і вони є Шерлоком Голмсом та Джоном Ватсоном. Це дивно, адже Джоном Ватсоном є я, і поруч сидить мій добрий товариш детектив Шерлок Голмс, якого я знаю вже досить довго.

Зі стихійними лихами неможливо боротися. Моряк, опинившись у тілі дитини, почувався безпорадним, як корабель у шторм. Він не міг керувати цим новим життям, не міг змінити свою долю. Але він міг знайти в собі силу, щоб боротися з невидимим ворогом - безсердечністю світу, в якому опинився.

Чи здатна зірка виконати заповітне бажання дівчини? Ой, а то взагалі не зірка…

Що тільки не відбувається на Різдво. Навіть такий скептик як Драко повірив у різдвяне диво. Його різдвяне диво.

Головний герой досвідчений цілитель з магічного світу, помирає і перероджується на планеті, де чари та заклинання давно забуті.

Скільки себе пам’ятаю, Вогонь завжди був поряд: з моменту народження і до цього дня.

Спочатку вбили майже всю мою рідню, відриваючи від серця по шматочку з кожним хто пішов на той світ, а потім, в один день, Нарє — Вогонь — захопив і мою душу, розчиняючись у ній. Або ж розчиняючи її.

Кожен, хоча б раз у житті замислювався про те, щоб з ним було б, потрапивши він у свій улюблений фільм, серіал, книгу чи аніме...