Драррі

Темний Лорд зник тієї миті, коли залишив свій останній слід — шрам на чолі Гаррі Поттера.

Чужі очікування стали для двох зовсім різних учнів Гоґвортсу постійним супутником, мов власна тінь — від них не втечеш.

Як Гаррі Поттер на п'ятому курсі відбував покарання у нового старости — Драко Мелфоя.

Гаррі ніколи не думав, що зустріне колись хлопця, котрого зненавидить ще дужче, ніж Дадлі, але то було до знайомства з Драко Мелфоєм.

Якби у всесвіті "Гаррі Поттера" існував зв'язок суджених.

Про те, як одного разу Гаррі Поттер зруйнував ті стосунки з Драко, що їх вибудовував дуже довго.

Гаррі Поттер був достатньо сміливим, щоб перемогти Темного Лорда, але навіть всієї його сміливості не вистачило для того, щоб взяти себе в руки і подивитися на спогади Драко. Спогади, які, він був певен, пов'язані з ним.

Що тільки не відбувається на Різдво. Навіть такий скептик як Драко повірив у різдвяне диво. Його різдвяне диво.

Герміона знесилено впала на ліжко, заривши голову в подушку.
"Що це було?".
"Пенсі Паркінсон, що це, в дідька, за фігня!?"

Драко задивився.

 Драко смикнувся, перевертаючись та опиняючись обличчям до того, хто його тримав…

Це сон, точно сон.

Бо поруч, замотаний у ковдру, сонний, зі скуйовдженим волоссям, лежав Гаррі довбаний Поттер.