Гаррі Поттер

……..Я напевно все ж таки прислухаюся до цієї цінної поради, піду і буду цілувати кожного хлопця в цьому клятому замку поки не знайду того самого! ….

- Повірити не можу, Поттер, - розчаровано зітхнув Малфой, - ти навіть зараз не хочеш признавати очевидних речей. Хіба тобі не ясно? Ти лялька! Маріонетка! І ні, я не збираюся прикладати руку бодай до чогось, поки ти не зробиш вибір! Хоч якийсь вибір!

— Ти відчуваєш це, чи ні? — голос Тома був шовковим, але за ним ховалась сила. Щось, що Гаррі не міг описати. — Скажи мені, Поттер. Твоє серце б’ється лише через страх?

Вони обидва зламані, обидва втратили надію, обидва гнуться під важкістю буття. Виживання не приносить полегшення, і всеосяжний холод пробирається під шкіру, сягає аж до душі, та чи є щось у світі, що допоможе їм зігрітись..?

<p>Після війни всі намагаються відновити звичне життя, але зміни торкнулися кожного. Друзі Гаррі поступово віддаляються, залишаючи в його житті порожнечу, яку несподівано заповнює Северус Снейп.

Драко з Гаррі ще з першого курсу були ворогами. Але, цього їм завжди було замало.

Доповнення до історії "Пов'язані долею", яке, однак, можна читати як самостійну замальовку. Про те, як Гаррі Поттер і Драко Мелфой святкували Різдво

Від будинку поряд віє холодом та непривітністю, а мешканці дається обходять його стороною. Власник - Драко Мелфой вважається тут відлюдником, бо живе один й ні з ким не спілкується.

Будь-яке спокійне життя буде зруйноване думками про минуле. Гірше буде тільки тоді, коли це минуле не вважає себе минулим.

*залишайте ваші коментарі, це дозволить мені зрозуміти чи продовжувати цю роботу :)

Гаррі та Драко вимушені розійтись та роз'їхатись, залишаючи рідне та рідних далеко від себе, та рідна обстановка зведе їх знов.