На дотик
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Подрузі із пунктиком на Ріко. І Ріко тут не такий неадекват)
Жан Моро завжди вважався ніким. Без запаху. Без прав. Без надій.
Фанфік, який закінчується подіями, котрі мають позитивне для головних героїв забарвлення.
Увага! На сайті заборонена романтизація, нормалізація та видавання за щось правильне й бажане таких явищ як насилля (фізичне, сексуальне та психоемоційне), відсутність прямої згоди на секс та навколосексуальні практики, педофілія, зоофілія та знущання над тваринами, а також різні прояви ненависті та нетерпимості, як-от гомофобія, расизм, сексизм тощо. Персонажі, котрі беруть участь у сценах сексуального характеру, мають досягти віку сексуальної згоди (16 років), а краще — повноліття (18 років). Роботи, котрі порушують правила сайту, будуть видалені із зазначенням причин.
Подрузі із пунктиком на Ріко. І Ріко тут не такий неадекват)
Жан Моро завжди вважався ніким. Без запаху. Без прав. Без надій.
Головний герой – Чхве Сан, молодий викладач математики, який піддавшись пориву пристрасті, переспав зі своїм студентом. Він – типовий поганий хлопець, про темне минуле якого не всім під силу дізнатись. Що буде далі, і як Сан подолає свої численні проблеми?
Офісне AU з нотками: романтики, саморефлексії та гумору.
Вільям і Шерлок живуть вже спокійне життя. До цього вечора, вони вважали себе звичайними друзями, напарниками.
адмінші та авторці пабліку в тг «будні пані мінчановної», яка надихнула мене на троп від колишніх до коханів
Вони втратили брата, друга, найближчу істоту і він не заперечує, що це було жахливо. Та вони не втратили єдине, що змушувало їх рухатися всі ці роки.
Цей фанфік натхненний цим дивовижним фанартом: https://x.com/charlizerie/status/1882470174491824201
— Ісусе, я повинен одружитися з тобою, щоб я міг вічно працювати з твоїм блискучим розумом.
— Одружитися зі мною? — перепитав Віктор, піднімаючи голову, дивлячись убік від проекту, прямо в очі Джейсу. — Обережно, Джейс, я можу підловити тебе над цим.
Або
Доктор завжди вважав людей примітивними, жалюгідними та непотрібними йому, з цією купою емоцій та сентиментів. Він був упевнений, що самому йому буде краще. Ніхто не вартий уваги, окрім хіба що його роботів. Але чому ж тоді він розмовляє з цим дурнуватим каменем, уявляючи, що це Стоун?
Собі улюбленій
Аластор і Люцифер випадково залишаються самі у готелі на одному ліжку. Що ж далі буде?...
Руденко зізнався Чупураського в почуттях і Остап впевнений, що той хворий на голову. Як виявилось, не метафорично...