Мін Юнґі (SUGA/Agust D)

Коханці за сяйва місяця, незнайомці за світла сонця.

Біла лілія. Так він називав Юнгі, коли той пригортав тремтячого від холодної води хлопця до себе. Коли той занадто ніжно й з любов’ю прибирав мокре волосся з лоба. 

І коли дозволяв алкоголю у крові Чіміна стерти всі спогади про такі вечори.

Душу Юнгі не хотіли лишити в спокої ні мертві ні живі. 

Він чудаковатий

З ним ніхто не спілкується

У нього чудова пам’ять

Він дивно дивиться та всюди блукає, як привид

Так вони говорять

-Все пройде. А ти? Спитай що я таке, і також йди.

Чонгук - королівський кат. Повертаючись додому, він ловить невідомого в темному каптурі. Ним виявляється його друг дитинства, Техьон, який, тікаючи від епідемії чуми, разом з сім’єю виїхав сім років тому.

У Юнґі до Хосока кохання розміром в ціле життя і більше, а у Хосока - нічого немає до Юнґі, тільки дружба, тільки час на посиденьки кожну суботу в невеликому затишному ресторані недалеко від дому.

Вони зустрілись геть не вчасно. Така любов не мала й шансу на довге життя. 

Яким буває біль, що стирає людину в пилюку? 

Той, що від втрати найдорожчої людини. Він розриває зсередини, пробираючись у кожну клітину кожного органу. Змушує бажати дня власної смерті.

Давай жити, ніби в нас не наступить вже завтра, ніби вчора вже не болить. Давай просто залишимось ідеальною версією цього дня.

Малюк Джегю знайшов нового, снігового друга.