Кім Сокджин (Джин)

Юнгі змалку любив грати. З тих часів він достатньо вимахав, багато чого в житті переосмислив, але любов до баскетболу залишилась.

"В історії Чосону існує прогалина в 10 років. Король, який правив в той час, був настільки жорстоким, що після його смерті стерли будь-які згадки про нього, всі портрети і документи спалені, а в спогадах і листуванні того часу його називають тираном і навіть демоном.

Юнгі обожнює каву, віскі, економіку і гру на фортепіано. Він ненавидить чай, випічку та шумні місця. Та, як ми знаємо, доля дає нам не те, чого ми хочемо, а те, що нам потрібно.

Родимки на тілі знаходяться там, де вас найчастіше цілували у минулому житті. І після вісімнадцяти років людина може відчувати момент поцілунку з минулого життя. Це настільки унікальне відчуття, що сплутати його з чимось іншим неможливо.

Джин дуже любить Різдво, а Намджун дуже любить Джина.

На що ви здатні заради кохання? Чи готові чекати свого єдиного тисячу років? Ось і Юнгі не вірив у кохання. Він був жорстокою людиною, залишаючи за собою розруху розбитих сердець. І лиш його брат зумів стримувати усю його лють.

Якщо в кожній історії є певна мораль, то в цій вона обовʼязково звучала б так:
«Не пий.
Якщо вже пʼєш - не грай із сумнівними особистостями в ігри на бажання.
Якщо вже граєш - вигравай.
Якщо програв - бери на себе відповідальність і роби висновки».

Чон Чонгук — батько-одинак, який попросив посидіти тихенько свого сина, поки сам відлучився по роботі.
Кім Техьон, омега, якого той самий маленький альфочка довів до сліз сам того, не розуміючи.

— Проходь, сідай куди хочеш.

— Хм, а якщо я хочу сісти тобі на обличчя? — здається, попередження Чіміна щодо алкоголю були недаремними. Шкода, що про це думати трохи запізно.