вігуки

Чон Чонгук — батько-одинак, який попросив посидіти тихенько свого сина, поки сам відлучився по роботі.
Кім Техьон, омега, якого той самий маленький альфочка довів до сліз сам того, не розуміючи.

— Проходь, сідай куди хочеш.

— Хм, а якщо я хочу сісти тобі на обличчя? — здається, попередження Чіміна щодо алкоголю були недаремними. Шкода, що про це думати трохи запізно.

… але вийшло, як завжди. І не те, щоб він про це шкодував.

Чи можна вірити своїм очам, коли перед ними з’являється привид і стверджує, що він більш ніж реальний? Чи можна вірити його словам, коли він каже, що може тебе врятувати? Напевно, тільки якщо більше нема чого втрачати.