Чон Чонґук (JK)

Та людина, не той час. Так вони це називають? Коли розумієш, що це людина, з якою легко, з якою не потрібно думати про осанку, не так вкладене пасмо волосся, плямку на щоці чи прищик; з якою просто добре. Але з нею ж важко.

- Ви не можете зі мною говорити, чи не так?
- Можу... - шепоче тихий голос із пітьми. Він був такий тихий, і хрипів, наче от-от зірветься. - А до чого тоді ці всі записки?

Все в Моріарах притягує і відштовхує водночас: їх зовнішність, голос, навіть запах і хода. Директор тільки відштовхує, відверто кажучи: звичайний собі буркотун та мозкожер, без жодної нотки аристократизму в дупі, та й тільки.

Так, до біса, життя складне і його буденність вбиває. Але я знаю, що ти поруч, ти - мій достаток.

Чімін прийшов на вечірку для дорослих, щоб просто потрахатися з випадковою дівчиною.
Але щось явно пішло не так і зрозумів він це, коли опинився в кімнаті наодинці з двома гарячими чоловіками.

Пак Чимін змушений приховувати свою справжню сутність, і в нього це добре вдається, аж доки не настає час захистити коханого Чонгука.

"В історії Чосону існує прогалина в 10 років. Король, який правив в той час, був настільки жорстоким, що після його смерті стерли будь-які згадки про нього, всі портрети і документи спалені, а в спогадах і листуванні того часу його називають тираном і навіть демоном.

День Народження Чонгук святкував на одинці, споглядаючи за вогнями вечірнього міста з пагорба. Коли він вже йшов додому, зустрів юнака, який трясся від холоду обабіч дороги.
Цей День Народження має всі шанси перетворитись з найгіршого в найкращий. 

Техьон — першокурсник, який, зіштовхнувшись з Чонґуком в університеті, закохав його в себе і невдовзі отримав запрошення на побачення. 

Чонґук — студент останнього курсу, у якого закохані всі дівчата в університеті, але під снігом і з квітами він чекає лише на одну людину.

Родимки на тілі знаходяться там, де вас найчастіше цілували у минулому житті. І після вісімнадцяти років людина може відчувати момент поцілунку з минулого життя. Це настільки унікальне відчуття, що сплутати його з чимось іншим неможливо.