Кров

Люди були прокляті на власному ґрунті, забуті небесним світом. Ходячі мерці, створіння з бездушними очима й гниючими тілами, підступно навалились на місто, перетворивши його на пекло.

Клод не брехав, коли сказав тим людям про те, що знав Ієшуа. Це було багато років тому, і тоді бармен все ще був Смертю. Скелет у той час блукав світом, шукаючи тих, хто відрізнявся від звичайних людей. Тих, кого можна було назвати дивними, як це робили люди. Занадто добрих, занадто емпатичних.

Про те, що саме відбувалося влітку 1899-го року між Албусом та Ґеллертом. І як склалися їхні долі після цього літа. Про наполегливі пошуки Реліквій смерті та власного щастя. Про те, що об’єднувало Албуса з Ґеллертом, а що навпаки - відштовхувало. 

В індустріальному Місті панують порядки розділення районів, соціальних класів та правил Вищої Поліції. Ці люди можуть вбивати заради розваги, проваджувати диктатуру та суцільно контролювати жителів. Однак завжди є противага. Це Підпілля. 

// у кожного святого є минуле, у всякого грішника – майбутнє.

Під деревом висельників в королівстві Брехен і сталася зустріч

Хмародейлівська Погодна Корпорація працювала без інцидентів понад двадцять років. До тих пір, поки двом лошатам не вдається уникнути переробки і вони не опиняються в населених привидами надрах величезного підприємства. Чи зможуть вони вибратися з покинутої фабрики, не втративши здорового глузду?

Не дуже щасливий кінець… Чи, може, це він і є? Залежно від того, що робить вас щасливим, чи не правда?

Вони забули її. Зруйнували кожен камінчик в її храмі.Переслідували тих, хто був їй вірним. А все чому? Бо вона пішла, не стерпівши зради чоловіка? Бо він дає їм світло, а вона - лише тінь? Нечесно, несправедливо.

Ви колись задумувались чи втрачають свій вогонь люди, життя яких в певний момент перевертається зі світлої частини на темну?