Смерть головних героїв

— Приходьте до храму, — мляво усміхаючись, троє дітей роздають листівки перехожим.

Зрада і смерть символізують сезон Гелловін.

Це не дитяча казка зі щасливим кінцем. Ця історія про страхи, сумніви, владу. Що буде, коли зустрінуться люди, такі схожі й різні водночас? Що буде, коли почнеться боротьба за життя? Що коли жага помсти виявиться сильнішою?

Все було, як було. Все, що мало трапитися, трапилося. Та була одна деталь, майстерно прихована між рядками — прихована від очей, а отже, прихована від серця.

Деталь, яка нічого не змінила у подіях 1980 -1998 років.

Але яка водночас змінила все.

Герміона Ґрейнджер втупилася в нічне небо, вдивляючись в іскристі зірки. Вона зітхнула, виснажена кількістю неспокійних ночей, які мучили останнім часом після смерті її хлопця, Драко Малфоя.

Серце до якого так і хотілось достукатись.

Іван не явився, бо вчора мав йти кудись. Куди - напевне не сказав, лиш як завжди лукаво посміхнувся та ніж вістрям в землю увігнав перед тим, як обернутися вовком. 

стук-стук-стук. це стукає серце ендрю. стук-стук-стук. це стукає серце кевіна.
не стукає тільки серце ніла.

// ніл помер у балтиморі, а ендрю не може його відпустити

Я бачу, яка ти щаслива, щаслива з ним. Я не хочу вам заважати, але я не можу без тебе жити. Мрію про краплинку твоєї любові, викарбовую у себе в пам’яті кожен твій дотик.

спочатку їх було двоє – двоє вставало вранці, двоє лягало спати.
в кінці лишається одна – одна п’є гірку каву та не лягає спати.
– дощ не може бути вічним, – запевняла сьома.
– дощ і не думав закінчуватися, – шепоче дев’ята.