Постапокаліпсис

Навколо тиша. Мертва тиша. Влада містечка використовує людей як рабів. Всі забули як жити. Чи зможе Роберт повернути життя собі та жителям? А чи воно того варте?

Де я? Темно, я задихаюсь.

Шум. Обхват. Рух вгору. Кашель.

— Ви два придурки, — констатувала Хан Суйон, вислухавши плян Докчі. Про всяк випадок, вона на крок відійшла від Джунхьока. Ну, просто з міркувань безпеки.

Саме з цього моменту почнеться мій чудовий шлях із найчудовішим чоловіком до довгої боротьби за право на нормальне життя… Або хоча б просто життя. 

Таке собі нагадування про пережите, щоб розповісти нащадкам. 

Тут лежить Кім Докча, який хоч і не був Сплячим Красенем, але усе ж отримав достобіса поцілунків до своєї смерти. Він був гівнюком, тож можете за ним не плакати.

Давай жити, ніби в нас не наступить вже завтра, ніби вчора вже не болить. Давай просто залишимось ідеальною версією цього дня.

Небаченою долею, звір, що зник під час катастрофи, прокинувся, через півтора роки, в рідному місті, що змінилося до невпізнання. Але разом з містом змінилося щось і у ньому. Чому він повернувся? Чому доля веде його до центру небезпечної зони? Та що стало причиною катастрофи?

Небаченою долею, звір, що зник під час катастрофи, прокинувся, через півтора роки, в рідному місті, що змінилося до невпізнання. Але разом з містом змінилося щось і у ньому. Чому він повернувся? Чому доля веде його до центру небезпечної зони? Та що стало причиною катастрофи?

Моллі Гупер ненавидить вісімдесяті. І трупи потойбічних створінь. А більше всього — розтинати трупи потойбічних створінь у вісімседяті. Шерлока Голмса… що ж, конкретно зараз вона ненавидить і його теж.

Робота написана за темою №1 «Крейда» на челендж Червопис 2022

Коли у їхнє місто приходить війна - страшна, безжалісна, на сталевих павучих лапах ворожих машин, Леся тікає. Тікає, бо не одна - друзі довірили їй сина.
Вони просто зобов’язані вижити.