ПТСР

"У зруйнованому окрузі Нокс, де грім відлунює, наче передвісник загибелі, троє вцілілих мандрують у пошуках притулку серед руїн зомбі-апокаліпсису. Їхня подорож, пронизана горем і втратами, перетворюється на жорстоку битву з темрявою, що обгортає світ навколо.

Жоден смертний не здатний зберігати секрет. Якщо мовчать його губи, говорять кінчики пальців; зрада сочиться з нього крізь кожну пору.

Якщо всі складові частини вихідного об'єкта були замінені, чи залишається він тим самим об'єктом?

!Скоро на ао3!
!Швидше доступний на wattpad!
1912 рік. Травень.

Кріс Галлівел народжується в день смерті Кріса Пері. І не те, щоб це допомагало чи погіршувало ситуацію. Найбільший страх, найдорожча надія полягає в тому, що їй узагалі не доведеться втратити того Кріса, що побачить у своєму маленькому хлопчику.

Професійна спортсменка, котра все обізнане життя мріяла стати олімпійською чемпіонкою, після російського вторгнення в Україну вступає до лав ЗСУ, змінює спортивну форму на піксель та кікімору, а тренувальні зали й тири на окопи та «зеленку», і стає снайпером-диверсантом.

Після війни Джіні хотіла б стати кимось іншим.

Вілл їде в Нову Англію якомога далі від ФБР, Чесапікського Різника та свого минулого. Він рибалить, спить у мотелях та шукає місце осісти на зиму. Інколи надсилає листівки без підпису Ганнібалу та мріє втопити свої почуття до нього у водах Атлантики.

Вони забули її. Зруйнували кожен камінчик в її храмі.Переслідували тих, хто був їй вірним. А все чому? Бо вона пішла, не стерпівши зради чоловіка? Бо він дає їм світло, а вона - лише тінь? Нечесно, несправедливо.

“Тіло – це лише інструмент”, – каже собі Сакура, здираючи шкіру мочалкою під пекельно гарячими струменями душу. “Тіло – це лише інструмент”, – каже вона, приймаючі пігулку з обережно відміряною дозою отрути.

Коли випадок забрав у нього ще одну дорогу людину, Ділюк кинув усе: будинок, спадщину, принципи. Головною метою стала помста, а за іронією долі, Фатуї — єдині, хто може допомогти її досягти.