Обійми

Нілу здається, що він нахабно приховує від усього світу витвір мистецтва. 

Ніл страждає через дотики. Погано. Він вирішує сказати «до біса» і зв’язатися з якимось випадковим хлопцем, якого ледь знає, тому що це краще, ніж нічого, чи не так?

Проблема виникає, коли Ніл не впевнений, чи зможе він пройти повз прелюдії, перш ніж розплачеться.

— Може, вже досить!? — ідилію зруйнував дзвінкий хлопок долонь по столу. Не дивлячись на те, що засідання давно скінчилося, у приміщенні залишились двоє. Вони мали, що сказати один одному. Але спокійний діалог — це не про них.

Зустрічаючись та живучи разом, кожен зайнятий своїми справами, а вільний час займає Інтернет. І все так і було б, якби не почали вимикати світло.

https://pin.it/1sftuhX - візуалізація

Я давно знала що ми,  не одні у цьому Всесвіті

- Ні.

- Чюя.

- Я сказав ні.

- Благаю тебе..

- Я сказав ні, дідька лисого. Я не збираюсь, чорт забирай, стріляти в тебе, Дадзай.

Або: Дадзай просить Чюю зробити те, що він не може зробити. 

Мира намагається знайти себе після важкого розлучення та переїзду в інше місто. Їй вдається знайти нову подругу та цікаве захоплення, здається, життя налагоджується, але випадкова подія змінює все.

Якби у Джека спитали, що таке кохання, він певен, що… збрехав би, теревенячи якісь нісенітниці про витонченість афластона «Чорної перлини» і пристрасну жагу до вільних морських просторів.

— Вони виглядають щасливими, чи не так?