Ян Чонін (I.N)

Тут не буде скорочень по типу «т/і». У кожної героїні буде своє ім’я та своя історія: минуле і майбутнє, яке розкриватиметься в кожній реакції. І кожна з героїнь створена тільки для одного :)

Після чергового неприємного інциденту Джисона відраховують зі школи. Батьки, вкрай розчаровані молодшим сином, відправляють його до закритої старшої школи для хлопців. Та чи зможе Джисон нарешті відчути свободу та спокій?

Фелікс притисся усім тілом до мокрої одежі хлопця, що був явно спантеличений таким відвертим проявом тактильності. Та, зрештою, піддався натиску, стискаючи тендітне тіло у обіймах, обдаючи гарячим диханням шию Йонбока, утнувшись кінчиком холодного носа у западинку біля вуха.

Ця розповідь - плід моєї уяви та мрій, присвячених нестримному бажанню зустріти stray kids, яке, скоріше за все, ніколи не відбудеться. Тут я захотіла матеріалізувати свою уяву, описавши омріяну зустріч.

У світі, де кожен погляд може стати заголовком, а кожен дотик - скандалом, вони якось умудрились закохатись. Робота є робота, контракт є контракт. Обоє кажуть собі, що цього досить. Але цього замало. Як довго можна протриматися, якщо хімія між ними спалює все і всіх?

У цій історії група звичайних студентів невдовзі стикається з великою відповідальністю, коли їхнє місто потрапляє під загрозу злочинності та небезпеки.

В дитинстві Чоніну розказували легенди про те, що в кінці великих полів, ховаючись за пшеницею, жили істоти, які були точнісінько як люди, з повним спектром емоцій та почуттів, але всі вони розблоковувались лиш після того, як хтось змусить їх посміхнутись, відчути щастя.

чонін добра, але здатна на пригоди дитина, тому аби гріти свою дупу на літньому сонечку, він гріє її на грядках у селі. бо треба було дивитись, куди ти їдеш.

Я була звичайною дівчиною, поки моє життя не розбилось на друзки металу.

Люди часто падають. Це неприємно, але не смертельно. Рани та забиті місця заживуть, а інцидент зникне з пам’яті найближчими днями.