Дазай Осаму

Чюя звик контролювати бажання лащитися до блідих, завжди ніжних до нього рук Дадзая. Але про який контроль може йти мова, коли такі кохані руки пахнуть не менш коханим бузком?

— Чуя відчуває всім нутром, як Осаму стримується, але не здається під гнітом наполегливого погляду.

– Цілуй… цілуй, цілуй, не зупиняйся…

— Як думаєш, чи існує всесвіт, де ми можемо бути живими і щасливими?
— Я не думаю, що є така світобудова, де я заслуговую бути живим і щасливим.
— Я сподіваюся, що є місце, де ти навчишся любити себе за те, чого ти вартий.
Дадзай дивиться на Чюю.

Смерть сміється з нього, бо ще нікому, хто навіть людиною назватися не сміє, не зміг пробути з другом Життя достатньо довго.

Отримати від партнера по роботі, який нікому нічого не дарує, виготовлений своїми руками шоколад не так вже й погано.

Ранки в цій квартирі ніколи не бувають такими, як у всіх.

Раптова смерть відомого на всю країну мільйонера Морі Огая сколихує Йокогаму та дивує громадськість своїми загадковими обставинами. Фото мертвого тіла чоловіка облітають всю мережу та викликають неймовірну кількість запитань і здогадок.

Чуя розслідує дивне діло про зникнення людей у старому готелі.

Він знає про моє минуле, про кров, про кожен мій шрам на тілі і серці, про мої ще не заживші рани, на яких ідеаліст залишає гарячі дотики губ, від яких здається рани ще більше печуть.